Справа № 33-27/2011
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.
Суддя Хруняк Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Хруняк Є.В., з участю захисника ОСОБА_1 та апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2, на постанову Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не працює, громадянин України,-
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 гривень.
За постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 17.10.2010 року о 08 год. 15 хв. в смт. Брошнів Рожнятівського району по вул. 22 Січня, керував автомобілем марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, ухилився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В поданій апеляції ОСОБА_2, заперечуючи свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення, посилається на незаконність постанови суду, просить її скасувати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя повинен дати їм об’єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростовування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. При цьому, прийняття окремих доказів та відхилення інших, а також надання їм переваг, повинні бути належно обґрунтовані.
Всіх цих вимог суддею не дотримано, внаслідок чого постановлено необґрунтоване рішення.
Так, визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, суддя визнав доказом його вини складений протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, не може бути доказом сам факт складання протоколу, а протокол, який складений з грубими порушеннями закону, не повинен братися до уваги, як доказ, взагалі.
Зокрема, у вказаному протоколі, всупереч вимогам ст.256 КУпАП та роз’ясненням Верховного Суду України у своїй постанові від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відсутні достовірні дані, які би вказували на явні ознаки сп’яніння водія, що є необхідною підставою для направлення особи для проходження медичного огляду.
Зазначені в протоколі ознаки сп’яніння (різкий запах з ротової порожнини), не тільки не підтвердилися матеріалами справи, але й повністю спростовані довідкою за № 1846 від 20.10.2010 року про результати хімічного аналізу крові, з якого вбачається, що забір крові у ОСОБА_2 проведений через одну годину після його зупинення і жодних ознак сп’яніння у ОСОБА_2 в період затримання його працівниками ДАІ, не було.
Як видно із матеріалів справи, суддя при розгляді вказаної справи, з метою об'єктивного її розгляду, неодноразово переносив слухання справи та викликав в судове засідання інспектора ДАІ Іваницького А.М., який складав протокол про адміністративне правопорушення, для дачі свідчень, з метою підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, однак той не з'явився в судове засідання з невідомих суду причин.
Не заслухавши пояснень інспектора ДАІ, не перевіривши твердження ОСОБА_2 про те, що він в цей день не вживав спиртні напої, а також і про те, що йому інспектором ДАІ не було запропоновано пройти медичний огляд, а тому він і не ухилявся від огляду, пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.10.2010 року, він не писав і не ставив свого підпису, тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 він не отримував, від керування транспортним засобом не відсторонювався, автомобіль на стоянку не доставлявся, суддя постановив незаконне рішення.
Крім цього, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 представив копію протоколу про адміністративне правопорушення серія АТ1 № 029910 від 17 жовтня 2010 року, який не відповідає оригіналу протоколу.
Як доказ того, що він перебував в тверезому стані, є і те, що працівники міліції після складання протоколу не відсторонили його від керування транспортним засобом, хоча в автомобілі знаходились малолітня дитина та його дружина.
З врахуванням наведеного, постанова судді не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає до скасування із закриттям провадження у справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2010 року щодо нього – скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Є.В. Хруняк
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області Є.В. Хруняк