ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" вересня 2006 р. Справа №12/264-НА
за позовом Ізяславського районного військового комісаріату м. Ізяслав
до 1. Ізяславської міської ради м. Ізяслав
до 2. Ізяславського районного бюро технічної інвентаризації м. Ізяслав
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державного казначейства в Хмельницькій області
про визнання відсутності повноважень Ізяславської міської ради про передачу у комунальну власність міста квартири №11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м.Ізяслав Хмельницької області, придбаної за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для будівництва та придбання житла військовослужбовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 № 1550;
- визнання недійсною реєстрацію Ізяславським районним бюро технічної інвентаризації права власності на квартиру № 11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м. Ізяслав від 28 квітня 2004 року, реєстраційний № 4032746;
- визнання протиправним і скасування пункту три рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 15 січня 2004 року №01 в частині визнання квартири №11 по вулиці Гагаріна, 44 в м.Ізяслав службовою;
- зобов'язання виконкому Ізяславської міської ради внести відповідні зміни до свого рішення від 29 січня 2004року №17 і викласти його в редакції, виключивши термін „службова, службову, службової” та виключивши пункт три цього рішення.
Суддя Шпак В.О. Секретар судового засідання Курбанова Я.С.
Представники сторін:
від позивача Стасишин А.Л. - за довіреністю від 20.07.2006р.
від відповідача 1. Закревський О.Л. - за довіреністю №482 від 16.06.2006р.
від відповідача 2. не з'явився
від третьої особи Заворотна О.Л. - за дорученням від 10.07.2006р.
Суть спору:
Ізяславський районний військвоий комісаріат м. Ізяслав звернувся з позовом до Ізяславської міської ради м. Ізяслав, до Ізяславського районного бюро технічної інвентаризації м. Ізяслав з позовом про визнання відсутності повноважень Ізяславської міської ради про передачу у комунальну власність міста квартири №11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м.Ізяслав Хмельницької області, придбаної за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для будівництва та придбання житла військовослужбовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 № 1550;
- визнання недійсною реєстрацію Ізяславським районним бюро технічної інвентаризації права власності на квартиру № 11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м. Ізяслав від 28 квітня 2004 року, реєстраційний № 4032746;
- визнання протиправним і скасування пункту три рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 15 січня 2004 року №01 в частині визнання квартири №11 по вулиці Гагаріна, 44 в м.Ізяслав службовою;
- зобов'язання виконкому Ізяславської міської ради внести відповідні зміни до свого рішення від 29 січня 2004року №17 і викласти його в редакції, виключивши термін „службова, службову, службової” та виключивши пункт три цього рішення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в супереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2003 року Про затвердження порядку використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та придбання житла окремим категоріям громадян, Із'яславська міська рада закупила за бюджетні кошти квартиру для військовослужбовця, однак замість виділення її згідно черги сім'ї військовослужбовця, як передбачено відповідним законодавчим актом, оформила право комунальної власності на квартиру та перевела її в статус “службова”, визначивши проживання військовослужбовця та членів його сім'ї тільки на період виконання ним службових обов'язків.
Позивач, Із'яславський районний військовий комісаріат, вважає своє право порушеним, оскільки зазначена квартира повинна була бути виділена згідно черги військовому комісару, який мав потребу в отримані житла на сім'ю у складі п'яти осіб і знаходився на черзі на отримання житла, а звернення до місцевої ради з проханням зняти статус з квартири ”службова” не було задоволене, оскільки остання вважає, що діяла згідно чинного законодавства.
Натомість, звертаючись з відповідним клопотанням, позивач керувався виключно нормами Житлового кодексу УРСР ( в ред.1983 р). Зокрема, зі змісту ст.121 ЖК вбачається, що «...Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації». Відповідно до п.6 «Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР»затвердженого постановою РМ УРСР від 4.02.1988 року №3 приміщення, яке не втратило чинність, зняття з квартир грифу «службова»провадиться виконавчим комітетом місцевої ради на підставі клопотання підприємства, організації, установи. Таким чином, жодного нормативного документу, який би передбачав право місцевого органу влади виділяти або надавати службові жилі приміщення, в Україні не існує. Водночас, Із'яславська міська своїм листом від 17 серпня 2004 року № 599 підтвердила той факт, що зазначена квартира визначена виконкомом для забезпечення службовим житлом військовослужбовців Із'яславського райвійськкомату.
Все переховане, на думку позивача, дає можливість зробити висновок про правомірність подання Із'яславським районним військовим комісаріатом позову з вимогами, зазначеними в ньому і необхідністю розв'язання спору відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач –Ізяславська міська Рада проти позову заперечив. Зазначив, що згідно рішення десятої сесії Ізяславської районної ради від 10 березня 2004 року №3 була затверджена Програма житлового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи та органів внутрішніх справ, учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах на 2004 рік. Метою даної програми є забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи та органів внутрішніх справ, у тому числі звільнених у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку з скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, членів сімей з числа цих осіб, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання в районі. Відповідно до даної Програми органи місцевого самоврядування надають допомогу у проведенні перереєстрації облікових даних і створенні загального банку інформації з питань забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. В 2004 році, як передбачено Програмою у районному військовому комісаріаті за місцем перебування на квартирному обліку налічувалось шість громадян. Будівництво ( придбання) житла за рахунок коштів, що надійшли до місцевого бюджету як субвенція здійснюється згідно з вимогами Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Відповідно до ст. 113 Бюджетного кодексу України, ст. 3-2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” державний нагляд та контроль у сфері закупівель здійснюється Державною контрольно-ревізійною службою, Державним казначейством України. Відповідно до довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Ізяславської міської ради від 23 липня 2004 року порушень вимог закону при закупівлі та розподілу житла виявлено не було. Дійсно, згідно рішення виконкому Ізяславської міської ради від 15.01.2004 року №01 кв. № 11 по вул. Гагаріна, 44 було виділено для розприділення Ізяславській міській раді та включено до числа службових жилих приміщень. В подальшому була виділена рішенням виконкому Ізяславської міської ради військовому комісару підполковнику Вітязь Сергію Вікторовичу як службова. Одержавши службовий ордер на вселення в квартиру сім'я Вітязя в ній не проживала. Припинивши службові відносини відмовилась від звільнення даної квартири. Постановою Ізяславського районного суду від 2.12.2005 року гр. Вітязь С.В. відмовлено в задоволенні позову про зняття грифу „службова” з квартири № 11 по вул. Гагаріна 44, м. Ізяслав.
Відповідач - Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації позовні вимоги не визнав.
В поясненні зазначив, що Положення, яким БТІ керується при реєстрації прав власності на нерухоме майно (- Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2005 р. № 7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445) є чітко визначений Перелік правовстановлювальних документів на підставі яких може проводитись реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна , в даному випадку - це п. 1 Переліку : «Договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі - продажу, міни, дарування, тощо. 15.03.2004 року до КП Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації надійшло відношення від Ізяславської міської ради про реєстрацію права комунальної власності на квартиру № 11 по вул. Гагаріна 44 в м. Ізяславі. До відношення було додано оригінал і копію договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.12.2003 р. приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу Шмигельською В.П. Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно та ст. 210 Цивільного Кодексу України даний правочин підлягає державній реєстрації, реєстратором було установлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об’єкт нерухомості і не було підстав для відмови в реєстрації прав, було прийнято рішення про реєстрацію права власності на квартиру № 11 по вул. Гагаріна 44 в м. Ізяславі та видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником, якого стала Ізяславська міська рада. Враховуючи вищевикладене БТІ вважає, що підстав для відмови у реєстрації права власності на дану квартиру - не було і реєстрація проведена у відповідності до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з позовних вимог, позивач звернувся до суду з позовом у зв’язку з порушенням його права.
Фактично з матеріалів справи видно, що питання стоїть про неправомірне виділення Витязю С.В. квартири №01 кв. № 11 по вул. Гагаріна, 44 під грифом “службової”.
Тобто, права військового комісаріату рішеннями міської ради не порушено, оскільки вказана квартира йому взагалі не виділялась.
П.2 оспорюваного рішення позивачу було виділено три квартири відповідно до його заявки згідно кількості працівників які перебували на черзі у військоматі.
Підполковник витязь знаходився у черзі на покращення житлових умов Ізаславської міської ради.
Стосовно неправомірної реєстрації права власності на спірну квартиру, суд виходить із того, крім того, вказана реєстрація ніяким чином не порушила права позивача, вана була проведене відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2005 р. № 7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові Ізяславського районного військового комісаріату м. Ізяслав до Ізяславської міської ради м. Ізяслав, до Ізяславського районного бюро технічної інвентаризації м. Ізяслав, третя особа, що не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства в Хмельницькій області про визнання відсутності повноважень Ізяславської міської ради про передачу у комунальну власність міста квартири №11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м.Ізяслав Хмельницької області, придбаної за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для будівництва та придбання житла військовослужбовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2.10.2003 № 1550; визнання недійсною реєстрацію Ізяславським районним бюро технічної інвентаризації права власності на квартиру № 11 в буд.№44 по вул. Гагаріна в м. Ізяслав від 28 квітня 2004 року, реєстраційний № 4032746; визнання протиправним і скасування пункту три рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 15 січня 2004 року №01 в частині визнання квартири №11 по вулиці Гагаріна, 44 в м.Ізяслав службовою; зобов'язання виконкому Ізяславської міської ради внести відповідні зміни до свого рішення від 29 січня 2004року №17 і викласти його в редакції, виключивши термін „службова, службову, службової” та виключивши пункт три цього рішення відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Шпак
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачу.
5 - третій особі