Справа № 2-а-534/11

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

17 лютого 2011 року                                                                                               смт Куйбишеве                

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Скляр С.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області (далі –Управління ПФУ) про оскарження бездіяльності Управління ПФУ і зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми підвищення пенсії «Дітям війни», -             

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду, в якому вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі –Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ таке підвищення пенсії не нараховувалось та не виплачувалось у повному обсязі. Позивач прохав визнати неправомірною бездіяльність відповідача за період з 30 вересня 2010 року і по теперішній час, зобов’язати Управління ПФУ здійснити йому перерахунок та виплату недоплаченої суми підвищення пенсії за цей період, забезпечивши виплату підвищення пенсії у подальшому.

Відповідач не подав письмових заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в зв’язку із наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2195-IV дитиною війни є особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової  війни  було менше 18 років.  

Статтею 6 даного Закону передбачено, що доплата до пенсії нараховується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та має правовий статус дитини війни, що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV.

Право позивача на оскарження бездіяльності відповідача –Управління ПФУ, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, уповноважений державою на надання визначених Законом №2195-IV пільг, безпосередньо передбачено ст.10 вказаного Закону та визначено стст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

          Предметом спору в даній справі є бездіяльність суб’єкта владних повноважень, пов’язана з соціальними виплатами, які є регулярними платежами.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV не коригувався та її дія на 2010-2011 рр. законами України не була зупинена.

Відповідач виплачував щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 за період з 30 вересня 2010 року по теперішній час лише в розмірі 49 грн. 80 коп..

Разом з тим, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, законодавчо був встановлений з  01 липня 2010 року –709 грн., з 01 жовтня 2010 року –723 грн., з 01 грудня 2010 року –734 грн., з 01 січня 2011 року –750 грн..

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 30 вересня 2010 року перерахунок підвищення пенсії позивачу та виплатити йому пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV.

Особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).

Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, також як і не наведено підстав не застосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст.7 Закону №2195-IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також Управлінням ПФУ позивачу призначалось довічно, змін до статті 6 Закону №2195-IV на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст.6 Закону №2195-IV.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», стст.11,69-71,1832,256 КАС України, суддя –

                                                    П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 30 вересня 2010 року перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 30 вересня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично отриманих сум до внесення змін в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»або зміни соціального статусу ОСОБА_1.

          Допустити судове рішення до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, її копії шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції –Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Постанова відповідно до частини 9 статті 1832 КАС України є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

          Суддя:                                                  С.Ю.Скляр