Україна
Господарський суд Чернігівської області
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853
19 вересня 2006р. справа № 12/242 (15/131-15/158)
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
До відповідача: Сільськогосподарського підприємства “Росинка” Чернігівського обласного благодійного фонду “Олімп”, вул.Проектна,1а, м. Чернігів
про стягнення 108416грн.00коп.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 31762,50грн. збитків за період з лютого по 01.07.05р. у зв'язку з одностороннім розірванням відповідачем договору НОМЕР_1 Згідно заяви позивача про збільшення позовних вимог від 20.09.05р., яка прийнята судом, позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 108416 грн. збитків за період з 03.02.05р. по 01.07.06р.
В судовому засіданні 31.08.2006 року від позивача надійшло пояснення по справі №172 від 14.08.06р., в якому він зазначив, що сума, яку заявив він до стягнення 108416грн. складається із заборгованості по зобов'язанням згідно договору НОМЕР_1 в сумі 5950грн. та із збитків у вигляді недоотриманого доходу у зв'язку з протиправними діями відповідача за період з 03.02.05р. по 01.07.06р.
12.09.2006 року від Реєстраційної палати Виконавчого комітету Чернігівської міськради надійшов лист НОМЕР_2, в якому зазначено, що відомості про припинення юридичної особи сільськогосподарського підприємства "Росинка" Чернігівського обласного благодійного фонду "Олімп", зареєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови НОМЕР_3, до реєстраційної палати не надходили, тому запис про припинення до державного реєстру не вносився.
Від позивача надійшла заява НОМЕР_4 про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 102841 грн.12 коп. збитків у вигляді недоотриманого доходу по договору НОМЕР_1 за період з 03.02.05р. по 01.07.06р., у зв'язку з відмовою від виконання зобов'язань по даному договору в односторонньому порядку з боку відповідача., 5998 грн. 38 коп. боргу по зобов'язанням згідно п.2.1. ч. а) договору НОМЕР_1 за період з 03.02.05р. по 01.07.06р., 2170 грн.92 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи, що подана позивачем заява про уточнення позовних вимог від 01.09.06р. фактично є заявою про часткову зміну предмету і підстав позовних вимог, оскільки в ній позивач просить стягнути з відповідача 102841 грн.12 коп. збитків у вигляді недоотриманого доходу по договору НОМЕР_1 за період з 03.02.05р. по 01.07.06р., у зв'язку з відмовою від виконання зобов'язань по даному договору в односторонньому порядку з боку відповідача., 5998 грн. 38 коп. боргу по зобов'язанням згідно п.2.1. ч. а) договору НОМЕР_1 за період з 03.02.05р. по 01.07.06р., а зміна предмету і підстав позовних вимог фактично є новими позовними вимогами, господарський суд Чернігівської області згідно ухвали від 12.09.06р. не прийняв заву позивача про часткову зміну предмету і підстав позовних вимог.
Від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог НОМЕР_5, в якій він просив суд стягнути з відповідача 75998грн.38коп. заборгованості по договору НОМЕР_1 в зв'язку з протиправними діями відповідача, що потягнули за собою відмову від виконання зобов'язань по даному договору в односторонньому порядку.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а не одночасно і предмет і підставу.
Оскільки, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог НОМЕР_5 фактично є заявою про часткову зміну предмету і підстав позовних вимог, а тому вона судом не приймається.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві та за адресою державної реєстрації відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач був присутнім в судовому засіданні 31.08.06р. та 12.09.06р. Про дату проведення судового засідання 19.09.06р. в 15 год 30 хв. був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з”явився, про причини не з”явлення суд не повідомив. Ухвалою суду від 12.09.06р. сторони були попереджені судом, що не з”явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив:
Оскільки, судом не прийняті подані позивачем заяви про уточнення позовних вимог, суд розглядає первісно заявлені позивачем вимоги з врахуванням прийнятого судом збільшення позовних вимог по заяві від 20.09.2005р., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 108416грн. збитків за період з 03.02.05р. по 01.07.06р. у вигляді неотриманого доходу у зв'язку з протиправними діями відповідача.
01.07.03р. між позивачем -суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем -сільськогосподарським підприємством “Росинка” Чернігівського обласного благодійного фонду “Олімп” укладено договір про надання консультаційних послуг НОМЕР_1 надалі -договір), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив позивачу (виконавцю) представляти інтереси замовника в усіх установах і організаціях.
Пунктами 1.2. і 1.3. договору визначено, що виконавець надає юридично-консультаційну допомогу, а консультаційні послуги включають в себе: роз'яснення замовнику його прав; консультаційна допомога у оформленні необхідних йому документів; прийняття участі у розгляді судових справ, як представник замовника.
Згідно п.2.1. договору сторони погодили, що плата за надання позивачем (виконавцем) юридично-консультаційних послуг відповідачу (замовнику) складається: а) 350 грн. щомісячна оплата, яку замовник перераховує виконавцю до 10 числа (сума може змінюватися за згодою сторін); б) у разі позитивного рішення суду у справах в яких приймає участь виконавець, замовник сплачує виконавцю десять відсотків від суми позову, якщо ціна позову не визначена, то сторони домовляються про розмір оплати за надані консультаційні послуги оформивши домовленість відповідним актом; в) до 5 числа після звітного місяця, а також після розгляду судової справи, сторони зобов'язані укласти акт виконаних робіт.
Відповідно до п.3.4. договору замовник зобов'язався забезпечити виконавця приміщенням з телефонним номером.
У п.4.1 і п.4.2. договору сторони визначили, що термін дії договору один рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна із сторін не висловила наміру про його розірвання, то він вважається щорічно продовженим.
07.12.2004 року відповідачем (замовником) було направлено СПД ОСОБА_1 вимогу за НОМЕР_6 про звільнення приміщення по АДРЕСА_2, в якій зазначено, що договір про надання консультаційних послуг НОМЕР_1 є недійсним, та повідомлення за НОМЕР_7 про скасування усіх доручень виданих на ім'я ОСОБА_1.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України , ці Кодекси застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відноси, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України , положення цих кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Оскільки, цивільні відносини за договором НОМЕР_1 продовжували існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України і Господарським кодексами України , то до спірних відносин між сторонами слід застосовувати положення саме цих Кодексів.
Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд дослідивши зміст договору НОМЕР_1, дійшов висновку, що він є договором надання консультаційних послуг і не є за своєю правовою природою договором доручення в силу приписів ст.1000 Цивільного кодексу України .
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються, відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, і неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Збитками, згідно ст.22 Цивільного кодексу України, зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу порушенням відповідачем зобов'язання за договором НОМЕР_1, одностороннім розірванням договору, недопущенням позивача на робоче місце, у зв'язку з чим відсутня можливість займатися підприємницькою діяльністю по наданню юридичної та консультаційної допомоги.
Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.03.05р. у справі № 15/48 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Сільськогосподарського підприємства “Росинка” Чернігівського обласного благодійного фонду “Олімп”, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.05р. встановлено, що договір між сторонами НОМЕР_1 не містить порушень закону, виконувався сторонами, не визнавався недійсним у встановленому законом порядку, а тому відповідачем (СП “Росинка” ЧОБФ „Олімп” ) незаконно зроблено висновок про недійсність договору та зобов'язання позивача ( СПД ОСОБА_1 ) звільнити надане за договором приміщення. Цим же рішенням зобов'язано СП „Росинка ЧОБФ „Олімп” усунути перешкоди в користуванні СПД ОСОБА_1. приміщенням по АДРЕСА_2, другий поверх, третя кімната праворуч, шляхом його розпломбування та надання ключа від приміщення, та відмовлено в позові про стягнення збитків за період з 27.12.04р. по 02.02.05р.
Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.05р. по справі № 15/48 встановлено , що укладений між сторонами договір НОМЕР_1 в установленому чинним законодавством порядку не розірваний.
Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до приписів ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частини 2 та 4 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачають, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доводиться кредитором, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
У відповідності до укладеного між сторонами договору про надання консультаційних послуг, позивач взяв на себе зобов”язання надавати відповідачеві консультаційні послуги, а відповідач в свою чергу, для забезпечення виконання позивачем взятих на себе зобов”язань , надати позивачеві приміщення з телефонним номером. У зазначеному договорі відсутні зобов”язання відповідача щодо забезпечення позивача приміщенням для зайняття ним підприємницькою діяльністю по наданню юридичної та консультаційної допомоги, іншим особам, крім відповідач. Також у зазначеному договорі відсутні зобов”язання відповідача щодо отримання консультаційних послуг лише у позивача, та представлення інтересів відповідача повинен здійснювати лише суб”єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Твердження позивачем про те, що у зв”язку із скасуванням відповідачем виданих позивачеві довіреностей на право представлення інтересів відповідача , він отримав збитки у вигляді упущеної вигоди, також судом до уваги не може бути прийнято, оскільки як встановлено судом, між сторонами було укладено договір про надання консультаційних послуг , а не договір доручення і відповідно норми Глави 68 Цивільного кодексу України на правовідносини сторін не розповсюджуються.
Доказів, які б підтверджували факт невиконання відповідачем взятих на себе інших зобов”язань по договору, крім зобов”язання щодо забезпечення приміщенням, які в результаті привели до отримання позивачем збитків, позивачем суду не надано.
Із аналізу наданого позивачем розрахунку розміру збитків вбачається, що він визначений позивачем шляхом розділення отриманого доходу по цьому Договору на кількість місяців, днів дії Договору та множення отриманої суми на кількість місяців і днів з лютого 2005 року по 01.07.2006 року, а також щомісячна плата за надання юридично консультаційних послуг , у відповідності до підпункту а) п. 2.1 договору вартість
Дослідивши наведений позивачем розрахунок суми збитків , суд доходить висновку, що позивачем фактично визначено не збитки у формі упущеної вигоди , а здійснено розрахунок заборгованості по договору. Належного розрахунку збитків у формі упущеної вигоди, які є мірою відповідальності, коли на порушника покладається обов'язок, що не лежав на ньому до правопорушення, позивач суду не надав.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням того, що обов'язок доказування та подання доказів відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують вимоги та заперечення, то у даному випадку позивач повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він має право стягувати збитки у формі упущеної вигоди. Однак позивачем наявність цих обставин не доведена.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що порушення відповідачем взятого на себе зобов”язання щодо забезпечення позивача приміщенням з телефонним номером, не завдало позивачеві збитків у формі упущеної вигоди . Також відсутній безпосередній причинний зв”язок між неправомірними діями відповідача і збитками у формі упущеної вигоди , а також наявність вини відповідача у спричиненні позивачу збитків.
За таких обставин позовні вимоги позивача є безпідставні і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 22, 248, 525, 526, 614, 623, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити повністю.
Суддя Л.М.Лавриненко