№ 2-а-307/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04.01.2011  р.                                                                                                                   м. Вінниця

Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Кашпрук Г.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -   

 ВСТАНОВИВ :   

10.12.2010р. позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій органу владних повноважень щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни незаконними, стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2006 року по день звернення з адміністративним позовом до суду та зобов’язання виплачувати її в подальшому, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що гарантує йому право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем доплата у такому розмірі безпідставно не проводиться і на його прохання зробити відповідний перерахунок УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці відмовило.   

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, подавши у встановлений законом строк заперечення на позов.   

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Позивач має статус «дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати йому та виплатити допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії з наступних підстав.  

З 1 січня 2008 році згідно закону від 28.12.2007 року «Про внесення змін до Закону  України «Про соціальний захист дітей війни»та п. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність         

Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни,  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тобто положення п. 28 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визнані незаконними,  неконституційними  з зазначенням у  п. 6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.

Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»- не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.      

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  6 місяців. Вимоги, які виходять за межі встановленого строку, задоволенню не підлягають, в зв’язку з чим ухвалою суду від 13.12.2010 року в задоволенні заяви про поновлення строку відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, суд не може прийняти рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, в зв’язку з чим в частині позовних вимог про зобов’язання в подальшому здійснювати нарахування і виплату надбавки в 30% слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України.

З урахуванням вимог ст. 7 Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що  вимоги позивача  про стягнення сплаченої суми судового  збору в розмірі 3,40 грн. підлягають задоволенню та повинні бути присуджені з Державного Бюджету України.   

Дані спірні відносини регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни»і позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 17-20, 99-103, 183-2, 256 КАС України, суд,-   

 ПОСТАНОВИВ :   

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 10.06.2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 10.06.2010 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду в частині проведення перерахунку та виплати компенсації за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання не було подано апеляційної скарги.  

Суддя: