У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22.03.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Дацківа В.В.,
суддів: Гошовського Г.М., Симаченко Л.І.,
за участю прокурора – Фотченка С.І., ,
захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією помічника прокурора м. Ужгорода, який приймав участь у розгляді справи, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ужгорода,
українець, із середньо-спеціальною освітою, пра-
цюючий на заводі «Джейбіл», розлучений, про-
живає у цивільному шлюбі, маючий на утриман-
ні 2-х малолітніх дітей, раніше не судимий,
засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 того ж Кодексу, на два роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід засудженому у вигляді застави майна – скасовано та взято його під варту в залі суду.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 206,40 грн. судових витрат за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що восени 2009 року зберігав удома зірваний у полі біля с. В.Лази Ужгородського району і висушений кущ коноплі, а 17 липня 2010 року приблизно о 12 год. 50 хв. біля входу в готель «Закарпаття» на площі Кирила і Мефодія в м. Ужгороді збув 0,5680 г виготовленого з нього канабісу (марихуани) ОСОБА_4 за 120 грн.
В апеляції помічник прокурора, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_2 вказує, що вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з безпідставним застосуванням ст. 69 КК України та м’якістю призначеного покарання. Вважає, що застосування ст. 69 КК належно не мотивоване, що судом не враховано вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину.
У запереченні на апеляцію ОСОБА_2 вказує, що суд першої інстанції правильно призначив йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_2 і його захисника про обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання і правильно призначив покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України. ОСОБА_2 не судимий, свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 10 та 8 років.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
За таких обставин суд першої інстанції мав достатньо підстав для застосування щодо ОСОБА_2 положень ч. 1 ст. 69 КК України.
Твердження апелянта не приводять апеляційний суд до висновку про те, що покарання, призначене ОСОБА_2, є зам’яким.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію помічника прокурора м. Ужгорода залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міжрайонного суду від 17 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді: