Справа № 2-481/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 березня 2011 року Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:

головуючої судді                                        Іванцової Н.К.

при секретарі                                           Гінкул Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

     Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків в розмірі 5 618 882,40 гривень, посилаючись на те, що іпотечний договір був укладений між позивачем та відповідачем під впливом обману з боку ОСОБА_1 по відношенню до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», внаслідок чого, відповідачу були нанесені збитки. Крім того, зазначив, що 31 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»був укладений договір про надання кредитної лінії № CrL-SMEHOO/005/2008 на суму 350 000,00 доларів США. В забезпечення належного виконання боржником взятих на себе зобов’язань за договором про надання кредитної лінії № CrL-SMEHOO/005/2008 між ЗАТ «ОТП Банк»та відповідачем ОСОБА_1 28.02.2008 року був укладений іпотечний договір № PM-SMEHOO/005/2008, за умовами якого відповідач прийняв на себе забезпечення боргових зобов’язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, та згідно з яким іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Відповідальність поручителя виникає, як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов’язань, так і при невиконанні зобов’язань в цілому. 27 травня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06.10.2010р., визнано недійсним іпотечний договір № PM-SMEHOO/005/2008 від 28.02.2008 року. У в зв’язку з наведеним позивач просив задовольнити позовні вимоги, зобов’язати відповідача відшкодувати збитки, завдані ним ТОВ «ОТП Факторинг Україна»в сумі 5 618 882,40грн.

          В судовому засіданні представник позивача, за довіреністю П’ятигорець І.О. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 618 882,40 гривень та судові витрати в розмірі 1820 гривень.

          Представники відповідача, за довіреністю ОСОБА_4, ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову, мотивуючи тим, що на час укладання іпотечного договору установа банку запросила у ОСОБА_1 довідку про осіб зареєстрованих у будинку, який в подальшому став предметом іпотеки, довідка про осіб, які проживають в будинку не вимагалась, томі такі відомості і не були надані іпотекодавцем. Крім того зазначили, що рішенням Дніпровського районного суду від 16.12.2010р., яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02.03.2011р. вже стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 2793016,14грн., в забезпечення якого і укладався договір іпотеки. У зв’язку з чим просили суд відмовити у задоволені позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є законним та обґрунтованим, та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається недійсним.

          Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

          Беручи до уваги п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 грудня 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними»правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.

          Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»був укладений договір про надання кредитної лінії № CrL-SMEHOO/005/2008 на суму 350 000,00 доларів США. В забезпечення належного виконання боржником взятих на себе зобов’язань за договором про надання кредитної лінії № CrL-SMEHOO/005/2008 між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 28.02.2008 року був укладений іпотечний договір № PM-SMEHOO/005/2008, за умовами якого відповідач прийняв на себе забезпечення боргових зобов’язань нерухомим майном, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,0390га, що знаходиться за тією ж адресою. Пунктом 4.4 іпотечного договору визначалась вартість житлового будинку, як предмета іпотеки, яка складає 2 769 948,00грн. Підпунктом і) пункту 5.1 іпотечного договору іпотекодавець стверджував, що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен був утримувати іпотекодавець,  а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування предметом Іпотеки. Вказаний пункт договору також містив застереження, а саме: якщо у будь-який час потягом дії договору будь-які із зазначених в п.5.1 заяв, гарантій і зобов’язань виявляться такими, що не відповідають дійсності, це вважатиметься наданням недостовірної інформації іпотекодержателю з метою укладення цього договору

          Правонаступником всіх прав та обов'язків за договорами іпотеки та договорами застави ПАТ «ОТП Банк»є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 09.06.2010р. та договором купівлі-продажу кредитного договору від 29.04.2010р.            Також судом встановлено, що за кредитним договором, в забезпечення виконання якого був укладений іпотечний договір, на даний момент виникла заборгованість в сумі 2 809 441,20 гривень. Стягнути зазначену заборгованість за кредитним договором банк міг тільки за рахунок предмета іпотечного договору, який 27 травня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06.10.2010р., визнано недійсним.

    Позивачем надані відповідні обґрунтування своїх позовних вимог, підтверджені належними доказами, які полягають в тому, що при укладанні іпотечного договору відповідач  гарантував, що  відсутні права будь-яких третіх осіб щодо предмету іпотеки; обтяження предмета іпотеки не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх та неповнолітніх; що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користуватися предметом іпотеки, що не відповідало дійсності.

    Відповідно до ст.623 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення.

    При цьому протиправна поведінка ОСОБА_1 по відношенню до Кредитора полягає в наступному.

Укладаючи Іпотечний договір №PM-SMEH00/005/2008 від 28.02.2008 р. з ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1, згідно п.3.1, п.6.1 Іпотечного договору, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знав, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобов’язання, не сплачені боржником, вимоги, стосовно повного відшкодування збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов’язань, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв’язку з реалізацією його прав за цим договором.

В п.5.1 Іпотечного договору іпотекодавець гарантував, в тому числі що за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати іпотекодавець, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користуватися предметом іпотеки. Але вищезазначені обставини, повідомлені банку іпотекодавцем, не відповідають дійсності, оскільки Дніпровським районним судом м.Херсона був встановлений факт проживання на момент укладання Іпотечного договору №PM-SMEH00/005/2008  28.02.2008 р. в предметі іпотеки малолітніх дітей.

Виходячи зі змісту ст.22, ст.623 ЦК України під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі.

На момент пред’явлення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна»іпотекодавцем іпотекодержателю нанесена майнова шкода у розмірі 2 809 441,20 грн. (заборгованість за кредитним договором, виконання якого повинен забезпечувати Іпотечний договір).

     Причинний зв’язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1 та шкодою, яка нанесена позивачу його протиправними діями полягає в наступному.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона по справі №2-1195/10 іпотечний договір №PM-SMEH00/005/2008 від 28.02.2008 р. визнано недійсним у зв’язку з тим, що на момент його укладання в предметі іпотеки проживали малолітні діти (про що при укладанні іпотечного договору іпотекодавець не зазначив). За кредитним договором, в забезпечення виконання якого укладався іпотечний договір, на сьогоднішній день існує заборгованість. У головного боржника ОСОБА_2 відсутнє майно, за рахунок якого кредитор міг би задовольнити свої вимоги, що підтверджується довідкою Херсонського державного БТІ б/н від 04.03.2010р.; в задоволенні стягнення заборгованості з інших поручителів ОСОБА_2, а саме, з ОСОБА_5, ОСОБА_2 ТОВ «ОТП Факторинг Україна»було відмовлено рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона. Таким чином, головним забезпеченням виконання кредитного договору був іпотечний договір, який був укладений під впливом обману зі сторони ОСОБА_1 стосовно проживання в предметі іпотеки малолітніх дітей та на цій підставі був визнаний судом недійсним. Тому ТОВ «ОТП Факторинг Україна»не може задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок предмета іпотеки, чим позивачу нанесені збитки.

    За ЦК України вина особи трактується як невжиття нею усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обов’язку.

При укладенні іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_1 ввів кредитора в оману, гарантувавши, що обтяження предмета іпотеки не буде порушувати прав та інтересів інших осіб, в тому числі, малолітніх дітей; що в предметі іпотеки не проживають малолітні діти. В застереженні до п.5.1 іпотечного договору зазначено, що іпотекодержатель уклав кредитний договір і цей договір, покладаючись на заяви, гарантії і зобов'язання, зроблені іпотекодавцем у п.5.1 іпотечного договору. У разі, якщо у будь-який час будь-які із зазначених заяв виявляться такими, що не відповідають дійсності, це вважатиметься наданням недостовірної інформації іпотекодержателя, з метою укладення цього договору.

Ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», на підставі якої іпотечний договір був визнаний судом недійсним, була роз'яснена іпотекодателю при укладанні іпотечного договору нотаріусом, що вбачається зі змісту ст.9 іпотечного договору, тобто, іпотекодатель знав про наслідки надання їм недостовірної інформації щодо проживання малолітніх дітей в предметі іпотеки.

     Також слід зазначити, що згідно листа № 1764 від 10.11.2010р. Херсонського державного БТІ 09.11.2010р. на підставі договору дарування відбулась зміна власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 який був предметом іпотеки, що також вказує на намір відповідача уникнути виконання зобов’язань за договором.

                    У цивільному праві діє презумпція (припущення) вини особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Та обставина, що відповідач протягом останніх десяти років переважну частину цього часу проводить в Російській Федерації, а відповідно погано зрозумів умови іпотечного договору, викладені українською мовою, не можуть бути підставою, що вказувала б на відсутність його вини у наданні недостовірної інформації.

              Таким чином суд приходить до висновку, що при укладанні іпотечного договору ОСОБА_1 заперечив проживання в предметі іпотеки неповнолітніх дітей та інших осіб з ціллю вчинення правочину. Тому, зазначений правочин належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями іншої особи. Зазначеним підтверджується, що позивачу винними діями відповідача, які полягають в обмані при укладанні іпотечного договору, було нанесено збитки в розмірі заборгованості, яка виникла за кредитним договором.

          Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов’язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

    Додаткові майнові наслідки визнання договору недійсним передбачені для винної сторони ч.2 ст.230 ЦК України, яка встановлює, що сторона, яка використала обман при укладанні угоди, повинна відшкодувати збитки іншій стороні, які були нанесені у зв’язку з укладенням цієї угоди.

    Відповідно до п.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

    На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

    Відповідно до ст.230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

    На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача збитки у повному обсязі у розмірі 2 809 441,20 грн. (заборгованість за кредитним договором, виконання якого повинен був забезпечити Іпотечний договір), а також 2 809 441,20грн. в забезпечення подвійного розміру завданих відповідачем збитків, що відповідає вимогам ст.230 ЦК України.

          Судові витрати на загальну суму 1820 гривень 00 копійок також мають бути стягнуті з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України.

          Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 22, 216, 229, 230, 614, 623 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків  - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»завдані збитки у розмірі 2 809 441,20 грн. (два мільйони вісімсот дев’ять тисяч чотириста сорок одну грн. двадцять коп.).

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»2 809 441,20 грн. (два мільйони вісімсот дев’ять тисяч чотириста сорок одну грн. двадцять коп.) в рахунок забезпечення подвійного розміру завданих відповідачем збитків.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»судові витрати у розмірі 1820,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять грн. 00 коп.).

          Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

СуддяН. К. Іванцова