Справа № 1-44 2007 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 травня 2007 року

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчука С.Ф.

при секретарі -            Чудяк Н.П.

з участю прокурора - Островського І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Черняхові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Мирне, Червоноармійського району, Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, має на вихованні неповнолітню дитину, мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово засудженого:

·        10.11.1993 року за ст. 140ч.З, 140ч.2, 81ч.З, 215-3ч.1, 141ч.З, 42, 44 КК України до 4-х років позбавлення волі Житомирським районним судом;

·        03.02.1998р. за ст.ст.140ч,2, 215ч.1, 42 КК України до 2-х років позбавлення волі Житомирським районним судом;

·        21.09.2006р. за ст.185ч.З КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців Житомирським районним судом - судимість не погашена,

за ст.186ч.З КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка та мешканка АДРЕСА_2, а також проживає АДРЕСА_3, українка, громадянка України, не працює, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима, за ст.185ч.З КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 останній раз, будучи засудженим вироком Житомирського районного суду від 21.09.2006р. за ст.ст.185ч.З, 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, на шлях виправлення не став і під час,іспитового строку повторно вчинив злочин при слідуючих обставинах.

30.10.2006р. після 16 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, як він так і ОСОБА_2, прийшли до дачного будинку громадянина ОСОБА_4, який розташований на дачному масиві, що в с Вільськ, Черняхівського району, Житомирської області з метою позичити грошей у останнього на придбання спиртних напоїв.ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відомо, що ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи по зору. Погодившись дати гроші, ОСОБА_4 зайшов разом з ОСОБА_2 до свого будинку, де взявши з-під матраца ліжка гроші, в присутності ОСОБА_2, передав 50грн. ОСОБА_3

ОСОБА_2, побачивши де ОСОБА_4 зберігає гроші, розказала про це ОСОБА_1 та умовила його вчинити таємну крадіжку цих грошей, пообіцявши йому при вчиненні крадіжки допомогу у вигляді відволікання уваги ОСОБА_4 в той час, як ОСОБА_1

 

2

проникне в будинок та буде викрадати гроші.

ОСОБА_1 погодився на пропозицію ОСОБА_2.

В той же день в 17год.30хв. повернувшись з придбаними спиртними напоями до будинку, що на дачному масиві с Вільськ, де перебував ОСОБА_4, в приміщенні літньої кухні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали розпивати спиртні напої. Під час розпиття спиртного ОСОБА_1, діючи у відповідності з раніше розподіленими ролями з ОСОБА_2, з метою проникнення в будинок та викрадення чужого майна, під приводом сходити в туалет, вийшов з приміщення літньої кухні, подавши жестом знак ОСОБА_2 про те, що буде вчиняти крадіжку. ОСОБА_2, зрозумівши вищезазначене, почала наполегливими розмовами відволікати увагу ОСОБА_4

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, зайшов за будинок, де мешкав ОСОБА_4 та підійшовши до вікна, яке було зачинене, руками вирвав віконну раму, пошкодивши її, після чого проник таємно в приміщення будинку, де з-під матраца - місце на яке вказала ОСОБА_2, взяв гроші в сумі 600грн., а з підвіконня взяв мобільний телефон «Еріксон-ГН-688», вартістю 100грн., в якому знаходилася сім-картка «Київ-Стар» та стартовий пакет «Ді-Джус» вартістю 15грн., що належать ОСОБА_4. В цей час до кімнати зайшов ОСОБА_4 та побачив, що ОСОБА_1 стоїть на кроваті. Зрозумівши, що останній викрадає з-під матраца його гроші, ОСОБА_4 почав кричати на ОСОБА_1 з приводу припинення крадіжки. Однак ОСОБА_1, побачивши ОСОБА_4, виплигнув у вікно і з викраденими речами та грошима втік, відкрито викравши чуже майно.

Викраденими речами та грошима пізніше ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4. матеріальну шкоду на суму 715грн. Частину грошей ОСОБА_1 віддав ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнала повністю та у суді підтвердила, що дійсно 30.10.06р. біля 16 години вона бачила, як ОСОБА_4 з свого будинку, що знаходиться на дачному масиві с Вільськ, Черняхівського району, з-під матраца, який лежав на ліжку, виймав гроші, з яких передав ОСОБА_3 частину. Про те, що ОСОБА_4 зберігає гроші під матрацом ліжка, вона повідомила ОСОБА_1 та умовила його вчинити крадіжку цих грошей, пообіцявши при цьому відвернути увагу ОСОБА_4 на себе. ОСОБА_1 погодився вчинити крадіжку.

В той же день біля 17 години 30 хвилин з будинку ОСОБА_4 ОСОБА_1 викрав гроші ОСОБА_4 та мобільний телефон. Вона при цьому відволікала увагу ОСОБА_4 розмовами. Однак ОСОБА_4 раптом пішов до будинку, а повернувшись почав кричати, що ОСОБА_1 з будинку викрав його майно, так як він його застав при крадіжці, однак затримати не зміг, так як ОСОБА_1 втік через вікно. Пізніше ОСОБА_1 дав їй біля 50гривень за допомогу у вчиненні крадіжки.

У вчиненому розкаялася, просила не позбавляти волі.

Цивільний позов визнала.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінуємому йому злочині, передбаченому ст.186 ч.З КК України не визнав, пояснивши суду, що дійсно 30.10.06р. для продовження розпиття спиртних напоїв після 16 години він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 прибули до будинку ОСОБА_4, який розташований в дачному масиві с Вільськ, Черняхівського району. Там вони отримали у ОСОБА_4 гроші. Коли йшли до магазина, ОСОБА_2 йому повідомила, де ОСОБА_4 ховає гроші та умовила його вчинити їх крадіжку, пообіцявши відволікати увагу при крадіжці на себе ОСОБА_4

Повернувшись до будинку ОСОБА_4, вони почали вживати спиртні напої. Під час цього він, під приводом вийти в туалет, пішов за будинок ОСОБА_4, вийняв раму з вікна та проник в будинок. В будинку з-під матрацу ліжка він викрав бОО гривень, а з підвіконня мобільний телефон. З викраденим виліз через вікно з будинку. Намагався вставити раму, однак розбилося скло. Залишивши раму, він втік. Ні в хаті, ні за її межами на момент вчинення крадіжки його ніхто не бачив.

Визнає себе винним у таємному викраденні чужого майна, а не у відкритому.

 

3

Частину грошей він віддав ОСОБА_2 за допомогу у вчиненні крадіжки.

Позов визнав частково в сумі 500грн.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_1 та повного визнання вини підсудною ОСОБА_2, їх вина у вчиненні інкримінуємих злочинів повністю підтверджується слідуючими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні:

-     показами потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що 30.10.06р. після 16 години до

його дому на дачному масиві с. Вільськ, Черняхівського району прийшли підсудні та

ОСОБА_3, яким він дав гроші, бо вони хотіли ще випити спиртного. Гроші брав з-під

матрацу кроваті, що знаходилася в будинку. ОСОБА_2 бачила, де він брав гроші.

Повернувшись з горілкою, в Пгод.ЗОхвил. його знайомі в літній кухні почали її розпивати. Він спиртне не вживав. Під час вживання алкоголю ОСОБА_1 вийшов, а в цей час з ним почала балакати ОСОБА_2 Відчувши щось неладне, він пішов у будинок. Відкривши вхідні двері ключем, він зайшов у кімнату, де на ліжку, де були сховані гроші, побачив ОСОБА_1 Впізнав його, незважаючи на поганий зір по силуету, так як на вулиці яскраво світив місяць. Він почав кричати ОСОБА_1, щоб він зупинився. Однак, побачивши його, ОСОБА_1 вистрибнув через вікно. Ще через вікно він, ОСОБА_4, кричав ОСОБА_1, щоб він не втікав. Однак ОСОБА_1 втік.

Вийшовши з будинку, він повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 викрав гроші. Коли намагався викликати міліцію то з'ясував, що ОСОБА_1 ще крім грошей 600грн., викрав мобільного телефона. Крім того, ОСОБА_1, проникаючи в будівлю, розбив віконне скло.

Злочином ОСОБА_1 йому заподіяно шкоду в сумі викрадених 600грн., 100грн. -мобільний телефон та 15грн. сім-картка «Ді-Джус».

Гроші він перераховував напередодні, бо хотів частину їх дати своєму батькові.

Цивільний позов підтримав в сумі 600грн. гроші, 15грн. сім-картка та 10грн. розбите скло. Телефон йому було повернуто без сім-картки.

З приводу міри покарання підсудним - поклався на розсуд суду.

-     показами свідка ОСОБА_3, яка підтвердила, що 30.10.06р. після 16 години вона разом з

підсудними прибула до ОСОБА_4 в с Вільськ, Черняхівського району для того, щоб

взяти у останнього в борг гроші для придбання спиртного. Отримавши гроші, вона з

підсудними купили горілки та повернулися до будинку ОСОБА_4, де розпивали

спиртне.

ОСОБА_1 кудись вийшов. ОСОБА_2 балакала з ОСОБА_4. Раптом ОСОБА_4 пішов до будинку, а коли повернувся, то повідомив, що ОСОБА_1 вкрав у нього гроші та, як потім з'ясувалося, і телефон. ОСОБА_1 знайшли у другому селі, де він вже встиг частину грошей витратити на закуску та горілку. На слідуючий день ОСОБА_1 сказав їй, що саме він викрав гроші у ОСОБА_4;

·        заявою ОСОБА_4 до міліції про вчинення у нього крадіжки майна 30.10.06р. ОСОБА_1 (а.с.4);

·        протоколом огляду місця пригоди (добровільної видачі) від 03.11.06р., яким вилучено у ОСОБА_1 мобільний телефон «Еріксон» (а.с.5);

·        довідкою про вартість телефона - 100грн. (а.с. 12);

·        протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_4 свого мобільного телефона, якого у нього викрав ОСОБА_1 (а.с.25);

·        показами свідка ОСОБА_5, яка показала, що після 30.10.06р. до неї в магазин, який знаходиться в с Кам'янка, заходив ОСОБА_1, та купував продукти харчування. У нього була порізана рука та було видно свіжі сліди крові. У ОСОБА_1 була значна сума грошей. Такої суми грошей вона у нього раніше не бачила. На запитання про те, де він взяв стільки грошей, він відповів, що заробив.

До показів підсудного ОСОБА_1 в тій частині, що він викрав у ОСОБА_4 тільки 500 гривень та телефон, а не 600 гривень та в тій частині, що ОСОБА_4 не бачив його в той момент, коли він - ОСОБА_1 викрадав гроші, суд відноситься критично з слідуючих підстав:

 

4

·        потерпілий ОСОБА_4 і на досудовому, і в судовому слідстві чітко зазначав, що застав саме ОСОБА_1 у своїй кімнаті в той час, як останній викрадав гроші. Побачивши, що в кімнату зайшов ОСОБА_4, ОСОБА_1 втік через вікно. Він, ОСОБА_4, кричав йому, щоб той повернувся. Повернувшись у літню кухню, ОСОБА_4 зразу повідомив всім, що саме ОСОБА_1 викрав у нього гроші, він це бачив і впізнав його. Ці покази підтверджені свідками;

·        ОСОБА_4 наполіг на тому, що ОСОБА_1 викрав у нього саме 600 гривень, а не 500.

У зв'язку з цим суд вважає, що невизнання підсудним своєї вини в цій частині, є спосіб захисту та ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо кваліфікації дій підсудної ОСОБА_2, то суд знаходить її вірною, так як вона мала домовленість з ОСОБА_1 саме на таємне викрадення майна у ОСОБА_4 у зв'язку з чим і повинна була відволікати увагу останнього, щоб він не перешкодив ОСОБА_1 вчинити таємну крадіжку майна.

Оцінюючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.З КК України - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, яка завдала значної шкоди потерпілому - доведена повністю, а вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186ч.З КК України - грабіж, відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, яке завдало значної шкоди потерпілому - доведеною повністю.

Обираючи міри покарання підсудним, суд враховує тяжкість вчинених ними особисто злочинів, особи підсудних, їх ставлення до вчиненого, наслідки від злочину, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання підсудних.

Злочини, вчинені підсудними, є тяжкими злочинами - ст. 12 КК України.

Підсудна ОСОБА_2 характеризується посередньо (а.с.143, 121).

Підсудний ОСОБА_1 характеризується негативно (а.с.144).

Підсудна ОСОБА_2 щиросердно розкаялася у вчиненому і своїми діями сприяла розкриттю злочину і дану обставину суд визнає такою, що пом'якшує її покарання. На утриманні має неповнолітню дитину.

Обставин, які б пом'якшували покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено. Винним він себе не визнав, у вчиненому не розкаявся.

При обранні міри покарання обом підсудним суд враховує, що вони вчинили злочин проти напівсліпої людини - інваліда по зору.

Обставинами, що обтяжують покарання обох підсудних, суд визнає вчинення злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а щодо ОСОБА_1 ще й рецидив злочину.

З врахуванням всіх обставин справи, враховуючи думку потерпілого, суд вважає, що щодо покарання ОСОБА_2 слід обрати покарання в межах санкції ст. 185 ч.З КК України у вигляді позбавлення волі та достатнім для покарання та перевиховання ОСОБА_2 буде застосувати вимоги ст. 75, 76 КК України, звільнивши її від покарання з іспитовим терміном.

Щодо покарання ОСОБА_1, то суд вважає необхідним і достатнім для його покарання та перевиховання обрати покарання в межах санкції ст. 186 ч.З КК України у вигляді позбавлення волі ближче до нижчої межі даного закону.

Крім того, суд застосовує вимоги ст. 71 КК України, враховуючи вирок Житомирського райсуду від 21 вересня 2006р., яким ОСОБА_1 за ст. 185 ч.З КК України був визнаний винним та йому обрали покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Однак підсудний під час іспитового строку вчинив новий злочин.

У зв'язку з цим остаточно, за сукупністю вироків, суд застосовує принцип часткового приєднання до покарання, яке визначається даним вироком, не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на суму 625грн., з них - 600грн. викрадених грошей, 25 гривень вартість сім-картки та розбитого скла.

Суд вважає, що позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні повністю, а

 

5

тому вказана сума підлягає стягненню з обох підсудних в солідарному порядку (а.с. 23). Судові витрати в справі відсутні.

Речовий доказ - телефон, підлягає поверненню власнику. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.З КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Застосувати вимоги ст. 71 КК України та остаточно, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за вироком Житомирського райсуду від 21 вересня 2006р. призначити покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Час відбуття покаранняОСОБА_1 рахувати з моменту затримання 2 грудня 2006 року (а.с. 36).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силуОСОБА_1 залишити попередню - утримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.З КК України та призначити їй за цим законом покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк два роки та під час іспитового строку покласти на неї обов'язок періодично з'являтися до органу кримінально-виконавчої системи для реєстрації, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно, на користь ОСОБА_4 625 (шістсот двадцять п'ять) гривень шкоди, заподіяної злочином.

Речовий доказ - мобільний телефон «Еріксон», який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 (а.с. 28) повернути йому, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення, а ОСОБА_1 в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Суддя: /підпис/ С.Ф. Копія: вірно Суддя