Справа №2-615/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем    України

07                                                                                                                 травня 2007 року    м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Озарук О.І.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника зацікавленої особи - Зибіної Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зацікавлена особа Хустське державне підприємство   технічної інвентаризації про визнання права власності на квартиру -

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача та зацікавленої особи про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1. В позовні й заяві посилається на те, що 03.01.2001 року між ОСОБА_3 та колишніми власниками -сім"єю ОСОБА_2 в м. Хуст в нотаріальній формі було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Однак, всі обов"язки покупця практично виконані нею особисто, внаслідок чого вона за даною угодою фактично набула права власності на предмет вище вказаної угоди - квартиру АДРЕСА_1. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що восени 2000 року маючи намір на придбання квартири в м. Хуст нею досягнуто домовленість з сім"єю ОСОБА_2, інтереси яких представляла відповідачка. У грудні 2000 року вона в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 кошти в сумі 28829 грн., які склали повну вартість відчужуваної квартири згідно вище вказаного договору. Через те, що сім"я відповідачки мала намір придбати інше житло в м. Ужгород, сторони домовилися і позивачка надала їм час для придбання квартири та переселення. Тому лише 03.01.2001р. вони в нотаріальній формі зареєстрували договір купівлі-продажу. Однак, на день укладення договору вона не могла відшукати власного паспорта, що позбавляло її можливості підписати угоду в нотаріуса. В цей період на новорічно- різдвяні свята у м. Хуст до неї приїхав з М.Запоріжжя її давній колега, друг сім"ї ОСОБА_3, якого вона попросила виступити юридично покупцем квартири, за яку фактично повністю сплатила готівкою кошти відповідачці ще в грудні 2000 р. З ОСОБА_3 у них була домовленість про наступне переоформлення квартири на її ім"я. Після придбання квартири вона тривалий час займалася технічними питаннями повязаними з її відчуженням, а потім проведенням переобладнання та ремонту. Витрати на ці роботи виплачувалися нею, крім цього вона також несла всі витрати по оплаті комунальних послуг. Внаслідок об"єктивних причини вона зразу не провела оформлення квартири на своє імя, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З наведених підстав просить суд визнати її право власності на придбану нею квартиру.

8  судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги з підстав наведених в позовній заяві та

просить суд задовольнити позов в повному об"ємі.

Відповідачка в судовому засіданні визнала позов, пояснивши, що всі питання повязані з відчуженням власної квартири АДРЕСА_1 вона вирішувала з позивачкою, яка виступала покупцем. Від позивачки вона отримала всі грошові кошти, що складали вартість відчужуваної нею квартири в грудні 2000 року. За бажанням позивачки сам договір був зареєстрований від імені ОСОБА_3 03.01.2001 р. Між нею та позивачкою була домовленість про те, що до 01.04.2001 р. вона залишалася проживати в квартирі, так як повинна була вирішити питання придбання нового житла та переселення з проданої квартири. Відповідачка ствердила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 виконувала всі дії по купівлі-продажу квартири як покупець. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник Хустського державного підприємства технічної інвентаризації - Зибіна Л.М. визнала позовні вимоги позивачки, ствердивши в судовому засіданні, всі дії пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1,   здійснювалися   особисто   ОСОБА_1.   В подальшому позивачка проводила всі необхідні дії по реєстрації житла, укладала угоди з комунальними службами.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі доводи в обґрунтування своїх вимог позивачка навела в судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Нормами матеріального права, що підлягають застосуванню при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є статті 392,510,512 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була відчужена за договором купівлі-продажу від 03.01.2001 року, в якому продавцем виступала ОСОБА_2 та покупцем зазначений - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

З пояснень відповідачки - ОСОБА_2, та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено, що всі гроші за вказану квартиру сплатила позивачка ще на початку грудня місяця 2000 року, і всі дії пов'язані з обов'язками покупця даної квартири виконувалися виключно з боку ОСОБА_1 Після реєстрації договору купівлі-продажу позивачка продовжувала вчиняти дії по перереєстрації квартири, здійснила капітальний ремонт житла, провела влаштування автономного газового опалення, встановила лічильники споживання води та природного газу, уклала договори на надання послуг житлово-експлуатаційною організацією. Наведені обставини також стверджені в судовому засіданні оглянутими оригіналами договорів на електро, водо та газопостачання до квартири, в яких всюди від імені власника квартири поставлено підписи позивачкою - ОСОБА_1.

Впродовж розгляду справи ОСОБА_2 ствердила, що при укладені договору купівлі-продажу всі умови угоди з нею обговорювала тільки ОСОБА_1, яка від свого імені виступала як покупець і від неї особисто вона отримувала всі гроші за квартиру. Ніяких відносин з ОСОБА_3 з приводу укладення цієї угоди відповідачка не мала, за винятком підписання самого договору 03.01.2001 р.

З наведених обставин, та доказів встановлених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 на прохання позивачки виступив юридично покупцем квартири, яка реально вже була куплена позивачкою від ОСОБА_2 на початку грудня 2000 року.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка з моменту передачі грошей відповідачці за відчужену квартиру на час розгляду справи в суді реально володіє, розпоряджається та утримує квартиру на правах власника.

З огляду на встановлені обставин суд констатує, що ОСОБА_1 обґрунтовано та правомірно ставить питання про визнання за нею права власності з підстав зазначених в ст. 392 ЦК України. Оскільки, з доказів встановлених та перевірених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 510 ЦК України фактично виконала обов'язок покупця при купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, виступала у правах кредитора при укладанні даної угоди. Наведене свідчить про наявність підстав передбачених в ст.512 ЦК України для заміни кредитора у зобов'язанні, внаслідок виконання позивачкою обов'язків боржника в якості третьої особи під час укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Питання про стягнення судових витрат с трони в судовому засіданні не ставили.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст. 15, 30 ,62, 202, 203 ЦПК України, ст. 328,334 ЦК України, суд-

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

Головуючий:                     підпис                         Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду              Кемінь В.Д.