Справа  №  2-а-1462/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28  березня  2011 року                                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

          розглянувши у порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в  м.Ніжині  Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов»язання  нарахування та виплати  державної соціальної допомоги, як дитині війни,  

в с т а н о в и в:

          Позивач  ОСОБА_1 16 березня 2011 року звернулась  до суду з адміністративним позовом, у якому  зазначила,  що  управлінням Пенсійного фонду України в м.Ніжині  Чернігівської  області  (далі –відповідачем) у  порушення  норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державна соціальна допомога їй,  як дитині війни, за період  з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по  31 грудня 2010 року   виплачувалася    у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, тому  просила    визнати протиправними дії  відповідача щодо невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у  розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по  31 грудня 2010 року  та зобов»язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату їй  державної соціальної допомоги, як дитині війни,  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та  з 22 травня 2008 року по  31 грудня 2010 року  шляхом перерахування на її домашню адресу, та поновити пропущений строк звернення з позовом до суду.

В судове засідання позивач  ОСОБА_1 не з»явилась,  але  письмово справу просила  розглянути в її відсутність.

            Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але в письмовому запереченні відповідач  просив  розглянути справу без участі його представника, тому  суд  визнав можливим відповідно до  ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст. 41 ч.1 КАС України  фіксування судового засідання  за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В письмовому запереченні на позов відповідач  просив відмовити у його  задоволенні   з тих підстав, що   позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з позовом до суду стосовно частини позовних вимог та  що питання надбавки до пенсії позивачу врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року за № 530, відповідно до якої вона виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 49,80 грн., у межах бюджетних асигнувань.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Позивач  ОСОБА_1   народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта на а.с.6, а тому відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року  являється дитиною війни, отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою «дитина війни»на а.с.7, тобто має право на пільги, передбачені зазначеним законом, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.

Позивач звернулась  до суду 16 березня 2011 року і її  позов у частині позовних вимог, що стосуються періоду часу з  09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року  до 16 вересня 2010 року   ухвалою  суду від 28 березня 2011 року залишено без розгляду, а в поновленні пропущеного строку звернення з позовом до суду відмовлено.

Стосовно позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду,    суд приймає до уваги слідуюче.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року за № 107-1V (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни  визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.

Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права  і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин відповідач, починаючи з 16 вересня 2010 року  і по грудень 2010 року включно  діяв усупереч ст. 19 ч.2 Конституції України, оскільки  за вказаний час    повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги  як у частині визнання  протиправними дій відповідача щодо невиплати  позивачу державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так  і в  частині  зобов»язання відповідача  провести  перерахунок  та виплату  державної  соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 16 вересня 2010 року  по  грудень 2010 року включно.

У задоволенні  позовних вимог щодо  зобов»язання  відповідача перерахування  щомісячної державної соціальної допомоги на домашню адресу позивача суд вважає необхідним відмовити, оскільки  спосіб виконання  судового рішення відповідно до ст.257 КАС України  у судовому рішенні може бути вказано у разі такої необхідності, про що позивачем  не зазначено.

Відповідно до ст.94 КАС України   з місцевого бюджету м. Ніжина на користь  ОСОБА_1 слід стягнути 03 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

          Керуючись ст.ст.158-163, 99, 94, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 22, Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд

п о с т а н о в и в:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії управлінням Пенсійного фонду України в  м.Ніжині  Чернігівської  області   щодо невиплати ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у  розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 16 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року  та зобов»язати управління Пенсійного фонду України в  м.Ніжині  Чернігівської  області    здійснити перерахунок та провести  виплату ОСОБА_1    щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  16 вересня 2010 року  по  31 грудня 2010 року.

           У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  в іншій частині відмовити.

          Стягнути з місцевого бюджету  м. Ніжина на користь ОСОБА_1   03 грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                         О.П. Діденко