Справа №   1-102/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

31 березня 2011  року                                                                             м. Ніжин   

Ніжинський  міськрайонний суд Чернігівської області                           

                                      в  складі: головуючої –судді  Пантелієнко В.Г.

                                                       при секретарі  Філоненко О.В.

з  участю прокурора  Мозгового С.К.

адвоката ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2,  ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні   справу  по  обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого,  раніше засудженого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської  області від 21.01.2010 року за ст. ст. 185 ч.2,190 ч.1, 70  КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2  роки; вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської  області від 11.03.2010 року за ст. 185 ч.2  КК України до 6-ти місяців арешту, проживаючого в АДРЕСА_1,

          у скоєнні  злочинів  передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010 року близько 06 години  30 хвилин ОСОБА_4 знаходячись в будинку АДРЕСА_2  таємно викрав з жіночої сумки ОСОБА_2  обручку із золота 585 проби, вартістю 608 гривень, вчинивши злочин повторно та з місця вчинення зник,  чим завдав потерпілій матеріальної шкоди.

19 грудня 2010 року близько 14-ї години ОСОБА_4  проник до приміщення будинку АДРЕСА_3 звідки повторно викрав 7 чавунних радіаторів водяного опалення  по 7 секцій кожна вартістю 3263 гривні 40 копійок  та металевий радіатор водяного опалення довжиною 1 м. вартістю 492 гривні. Цього ж дня близько 17-ї години ОСОБА_4 проник до приміщення будинку АДРЕСА_3 звідки викрав металеву ванну вартістю 1748 гривень 70 копійок, вчинивши злочин повторно  та з місця скоєння злочину зник.

Допитаний  у  судовому  засіданні ОСОБА_4 свою  вину  визнав  повністю  пояснивши, що 13.12.2010 року  близько 21 години 30 хвилин він  відпочивав у свого знайомого ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 де знаходились і інші його знайомі, серед яких була потерпіла ОСОБА_2   Він переночував в помешканні ОСОБА_5  Наступного дня,  вранці, тобто 14 грудня 2010 року, коли всі відпочивали він викрав з сумочки ОСОБА_2 золоту обручку, після чого здав її в ломбард за 360 гривень.      Гроші витратив на власні потреби.     19 грудня 2010 року близько 14-ї години він прибув до помешкання ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, так як  раніше бачив  там  речі, які можна поцупити. Двері  будинку не були замкнуті, тому  він викрав  батареї в кількості 7 чавунних  радіаторів по  7 секцій кожна та металевий радіатор водяного опалення, які здав в пункт прийому металобрухту за 740 гривень та   виніс із приміщення  металеву ванну і здав її на металобрухт за що отримав близько 20 гривень . Отримані гроші витратив на власні потреби. В скоєному щиро кається, цивільний позов ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 13 грудня 2010 року вона перебувала в гостях у ОСОБА_5, де був і підсудний.  Вранці 14 грудня 2010 року вона виявила зникнення з її сумочки  золотої каблучки. На її вимогу повернути каблучку ОСОБА_4, відповів, що нічого не брав, тому вона звернулась з заявою до міліції. Позов про стягнення з підсудного 608 гривень матеріальної шкоди - вартості золотої каблучки та 600 гривень моральної шкоди підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 20 грудня 2010 року вона виявила, що  з належного їй будинку по АДРЕСА_3, було викрадено  металеву ванну та чавунні батареї в кількості 7 штук по 7 секцій кожна, та батарею європейського типу. З позовом до  підсудного вона не зверталась.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_4 його вина в інкримінованому  злочині підтверджується також  іншими доказами, які суд відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним досліджувати  стосовно тих фактичних обставин справи, які  ніким не  оспорюються. При цьому суд з’ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

          Заслухавши підсудного, потерпілих  суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4  доведена повністю,   його дії вірно кваліфіковані  за ч.2 ст. 185 КК України як  таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_2  вчинене повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3  поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4  суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів - які  відносяться  до    злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину; те що він позитивно характеризується за місцем  проживання,  обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає щире каяття, обставин що обтяжують покарання не встановлено. За таких обставин суд  дійшов висновку про необхідність призначення  йому  покарання в  межах  санкції ч.2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК  України,  у виді позбавлення волі. Так як підсудний вчинив злочин в період іспитового строку, призначеного вироком  Ніжинського  міськрайонного суду  від 21.01.2010 року, яким ОСОБА_4 засуджений  за ст. ст. 185 ч.2,190 ч.1, 70  КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2  роки , остаточне покарання  слід призначити із застосуванням  положень  ст.  70 ч.1 КК України.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 608 гривень матеріальної шкоди - вартості викраденої золотої каблучки та 600 гривень моральної шкоди,  підлягає задоволенню, так як його визнав підсудний і він підтверджується наявними у справі доказами.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати  винним та засудити призначивши покарання:  

за ч.2 ст.185 КК України у виді 2-х років позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення  менш суворого покарання  більш суворим  призначити ОСОБА_4 покарання у виді  3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання  частково приєднати  не відбуте покарання призначене  вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської  області від 21.01.2010 року  остаточно  призначити  до відбуття ОСОБА_4  покарання у виді 3 (трьох) років 6(шість) місяців  позбавлення волі.

Запобіжний  захід  обраний ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання  до набрання   вироком   законної сили   змінити на взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 608 гривень шкоди та 600 гривень моральної шкоди , а всього стягнути 1208( тисяча двісті вісім) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду                                                   Пантелієнко В.Г.