Справа №  2-1290/11

ПОСТАНОВА

іменем України

           28 березня 2011  року                                                                        м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді -Олійника В.П.,

при секретарі –Павленко О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про зобов"язання вчинення дій щодо перерахування та виплати підвищення до пенсії,

встановив:

          Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про зобов"язання вчинення дій по перерахуванню та виплаті підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2007 року по час розгляду справи, посилаючись на те, що є дитиною війни в розумінні ст.1 вищезазначеного Закону і має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

          В запереченнях на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, дії відповідача є правомірними.

          Сторони в судове засідання не з"явились. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст.41 КАС України не здійснюється.

          Враховуючи наявні у справі докази, суд приходить до слідуючих висновків.

          Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року N 2195-IV (далі-Закон 2195-IV) і має право на пільги, передбачені даним Законом.

          Статтею 6 Закону  2195-IV ( в редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року) передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 позивач з 22 травня 2008 року має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, із врахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, використовується як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом  2195-IV.          

          Відомості про зупинення дії ст.6 Закону  2195-IV на 2010,2011 роки відсутні.

          Строк позовних вимог визначається судом з 01 січня 2007 року по 03 березня 2011 року (дата звернення до суду).

          За таких обставин позивач, із врахуванням позовних вимог, має право на підвишення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року, при цьому дії відповідача за даний період є протиправними.

          Вимога щодо подальшого нарахування та виплати підвищення до пенсії задоволенню не підлягають, оскільки захисту підлягає лише порушене право.

          Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 19, 22, 46, 152 Конституції України,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 41, 71, 99, 100, 102, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:          

          Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області провести перерахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 03 вересня 2010 року по 03 березня 2011 року, за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                Олійник   В.П.