Справа № 2-564/11

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

24 березня 2011 року          Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:                                              головуючої  -  судді  Гордієць Л.В..

                                                   при секретарі Добрі В.О.,

                                                   з участю сторін,

розглянувши    у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням (квартирою).

                                                                              В С Т А Н О В И В:

          В позові до суду позивачка зазначила, що у відповідності до договору купівлі-продажу від 29.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 вона та відповідач придбали квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної часткової власності.

          На даний час шлюб між ними розірваний, але між ними не укладалось ніяких угод щодо порядку володіння та користування спільним майном.

          Спірна квартира складається з двох кімнат загальною площею 42,9 кв.м., в тому числі жила площа складає – 27,5 кв.м., а підсобна –15,4 кв.м.

          Домовленості між нею та відповідачем про добровільне визначення порядку користування спірною квартирою не досягнуто, тому вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.

          Оскільки на її утриманні є донька –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, то вона бажає  виділити для неї та доньки в користування кімнату площею 16,7 кв.м.

          В позові до суду просила встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їй кімнату площею 16,7 кв.м., а відповідачу виділити в користування кімнату площею 10,8 кв.м.Решту приміщень –коридор, ванну кімнату, туалет, кухню, залишити в загальному користуванні.

          В суді позивачка підтримала позовні вимоги за обставин викладених вище та просила її вимоги задовольнити.Крім цього пояснила, що на даний час вона не може проживати в одній квартирі з відповідачем, оскільки вони розлучились.При виділу їй з дитиною в користування кімнату площею 16,7 кв.м. вона буде проживати в спірній квартирі. При такому виділу її кімната буде проходною для відповідача, але вона проти цього не заперечує і в подальшому вирішить питання про відокремлення кімнат коридором.Просила позовні вимоги задовольнити, оскільки вона не може користуватися власною квартирою.

          Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що квартира належить йому та позивачці в рівних частках. При такому виділу кімнат як бажає позивачка він буде обмежений в користуванні своєю власністю, оскільки  кімната яку просить виділити позивачка має балкон, яким він не зможе користуватися і  за площею більша, чим припадає жилої площі на кожного співвласника квартири.

          Просив в задоволенні позову відмовити.

          Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

          З матеріалів справи вбачається, що вказана вище спірна квартира зареєстрована на праві спільної часткової власності за позивачкою та відповідачем на підставі договору купівлі-продажу р.№1574/29.05.2006/ посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується витягом Ніжинського МБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

          Спірна квартира складається з двох не ізольованих жилих кімнат, площею  16,7 кв.м. та площею 10,8 кв.м., загальна площа квартири складає 42,9 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу та планом квартири.

          Між сторонами розірваний шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим відділом РАЦС Ніжинського міськрайонного управління юстиції від 13.10.2010 року.

          Сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджуєтьсяї свідоцтвом про її народження.

          Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

          Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

          Враховуючи наведені норми закону, суд вважає, що позовні вимоги не обгрунтовані і задоволенню не підлягають з наступного.

          Житлові кімнати в спірній квартирі не є ізольованими, а тому виділу кімнати для користування кожній стороні є неможливим. Крім цього, варіант виділу кімнат запропонований позивачкою порушують рівність часток співвласників та обмежує право відповідача на користування балконом квартири.          

          Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,  ст.ст. 358, 364 ЦК України, суд,-

                                                                                В И Р І Ш И В:

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням ( квартирою), відмовити.          

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

           Суддя: