Справа № 1-60/2007р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року                   Рогатинський районний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді -        Могили Р.Г.

з участю секретаря                    Матасової Н.М.

прокурора                                      Цап В.Д.

захисника                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Лапшин, Жидачівського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українки, одруженої, з повною загальною середньою освітою, працюючої приватним підприємцем, не судимої, у вчиненні злочину передбаченого ст. 172 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинила грубе порушення законодавства про працю, а саме не уклала трудовий договір з ОСОБА_3, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

Злочини вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_2, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, маючи право прийому на роботу, звільнення з роботи, всупереч вимогам ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір укладається обов'язково в письмовій формі при організаційному наборі працівників та всупереч вимогам ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору, не виконавши даних вимог законодавства, усвідомлюючи протиправний характер своїх неправомірних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи довести їх до кінця, діючи умисно, прийняла на роботу 01 серпня 2006 року продавцем в магазин «Остання копійка», що в с.Луковець-Вишнівський, Рогатинського району ОСОБА_3, яка має на утриманні дитину віком до чотирнадцяти років ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не уклавши з нею трудового договору у письмовій формі.

ОСОБА_2 на протязі серпня 2006 року - березня 2007 року виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату в розмірі 300-400 грн. в місяць, не уклавши при цьому трудового договору в письмовій формі, чим порушила конституційне право ОСОБА_3 на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття, а також у старості, як передбачено та гарантовано ст.46 Конституції України.

Згідно ч.2 ст.46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, зокрема за рахунок страхових внесків громадян. Такі внески відраховуються із заробітної плати і при відповідних записах у трудовій книжці є підтвердженням трудового стажу і як наслідок   підставою для виплати усіх передбачених законом соціальних гарантій .

 2

Грубе порушення законодавства про працю було зафіксовано актом перевірки №09-15-005/23 від 26.03.2007 року головним державним інспектором праці територіальної інспекції праці в Івано-Франківській області.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст. 172 ч.2 КК України визнала повністю та суду пояснила , що з 2004 року вона зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа . В с. Луковець- Вишнівський вона здійснює підприємницьку діяльність у магазині «Остання копійка, який належить ОСОБА_5. 3 1 серпня 2006 року продавцем в магазині працювала ОСОБА_3 Трудовий договір з даним працівником не укладала та не реєструвала його в Рогатинському районному центрі зайнятості, однак за свою працю працівниця отримували заробітну плату по 200-400 грн. в місяць, відомості про заробітну плату не велись, відрахування податків та зборів не проводились. У вчиненому розкаюється, трудовий договір із ОСОБА_3 укладено 30 березня 2007 року. Заподіяні державі збитки добровільно відшкодовала  під  час  судового  розгляду  справи.

Адвокат підсудної заявила клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, підсудня підтримала дане клопотання.

Прокурор не заперечує щодо задоволення даного клопотання, оскільки воно не суперечить вимогам закону.

Суд заслухавши пояснення підсудної, думку прокурора, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає закриттю зі звільненням підсудної від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.

Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки.

Судом встановлено, що підсудна ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше (а.с.71), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.72), злочин у вчиненні якого вона обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що після вчинення злочину ОСОБА_2 щиро покаялася, під час досудового слідства сприяла розкриттю злочину, трудовий договір із ОСОБА_3 уклала в письмовій формі під час досудового слідства , що підтверджується трудовим договором від 30 березня 2007 року (а.с.70). Заподіяні державі збитки підсудня ОСОБА_2 відшкодувала під час судового розгляду справи, що підтверджується квитанціями про оплату коштів на загальну суму 1530,34 грн.

Отже, суд вважає, що є всі підстави, які передбачені ст.45 КК України щодо закриття провадження в справі та звільнення підсудної ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.

На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст. ст. 7-2, 282 КПК України, суд, -

постановив:

ОСОБА_2 звільнити  від кримінальної відповідальності за ч.2  ст. 172 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу постанови в законну силу залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом семи діб з дня її винесення через Рогатинський районний суд.