Справа №   1-74/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

14 березня  2011 року                                                                               м. Ніжин

Ніжинський  міськрайонний суд Чернігівської області

                                                  в  складі: головуючої –судді  Пантелієнко В.Г.,

                                                                      при секретарі - Філоненко О.В.

з  участю  прокурора Данченко О.М.,

адвоката ОСОБА_1,  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  у  місті  Ніжині справу  по  обвинуваченню  

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  м. Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина  України, маючого середню  освіту, не  працюючого, не одруженого,  проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

          у скоєнні  злочину передбаченого ч.4 ст.  296 КК України, -

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця м. Ніжина  українця, громадянина  України, маючого середню  освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше судимого  вироком Ніжинського міського суду від 23 квітня 2003 року за ст. ст. 185 ч.3, 304 КК України до 3-х років позбавлення волі, згідно Постанови Шосткинського міського суду від 06.07.2005 року умовно-достроково звільнений на підставі  Закону України «Про амністію»на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 23 дня,

          у скоєнні  злочину передбаченого ч.2 ст.  296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 року близько 01 години 30 хвилин  ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння  та знаходячись на мосту через річку Остер в районі перехрестя вулиць Шевченка та Воздвиженська міста Ніжина,  вступивши в злочинну змову з ОСОБА_3 грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки,  безпричинно присіпалися до ОСОБА_4 та вчинили з ним бійку. ОСОБА_2 виходячи за межі спільної домовленості, щодо хуліганських дій відносно ОСОБА_4, маючи при собі ніж та не домовляючись із ОСОБА_3 про його застосування  наніс ОСОБА_4  удари ножем по різним частинам тіла.   Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зникли з місця вчинення злочину.

Згідно  висновку експерта № 718 від 17.12.2010 року у ОСОБА_4 мають місце ушкодження у вигляді множинних колото-різаних ран спини, правого плеча і правого передпліччя, правої сідниці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.

Допитаний  у  судовому  засіданні підсудний ОСОБА_2  свою вину визнав повністю пояснивши, що 23.11.2010 року близько першої години ночі він зі своїм братом ОСОБА_3 та дівчиною ОСОБА_5 повертались з кафе «Заморський принц», де вживали пиво та грали в більярд. Проходячи по мосту через річку Остер по вул. Воздвиженська  у м.Ніжині    наглядно знайомий  ОСОБА_4,  зачепив  плечем його брата,  що стало приводом для  словесної лайки та бійки між ними. Під час конфлікту вони наносили один одному удари кулаками  та повалились на землю.  Він з метою вступитись за брата  і злякавшись знайомих ОСОБА_4, які підходили  до  місця конфлікту,  вийняв з кишені ніж і  почав наносити  ним удари ОСОБА_4 Знайомі ОСОБА_4 розборонили їх. Ніж, який він мав  при собі є звичайним складним ножем, і використовується  ним для зачистки контактів електропроводки при роботі.  Його брат не знав, що  він мав ножа при собі.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні  свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 23.11.2010 року  після відпочинку в кафе  він разом із братом  та дівчиною повертався додому. На мосту, що біля педунівеситету  його штовхнув плечем  наглядно знайомий ОСОБА_4. Між ними виникла словесна  перепалка яка перейшла у бійку, під час якої вони впали на землю та били один одного кулаками. Що робив його брат він не бачив. Бійку зупинили знайомі ОСОБА_4.  Піднявшись він виявив, що у брата був ніж, яким той порізав потерпілого.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що  зі слів сина знає, що 23 листопада 2010 року  він побився із підсудними, при цьому отримав  різані рани.  На даний час  син відбуває покарання  за хуліганство. Заподіяна підсудними шкода  відшкодована, тому вона просила суворо не карати підсудних.

Крім визнання вини підсудними ОСОБА_2 і ОСОБА_3 їх вина в інкримінованих злочинах підтверджується також  іншими доказами, які суд відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним досліджувати  стосовно тих фактичних обставин справи, які  ніким не  оспорюються. При цьому суд з’ясував, що підсудні та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати  ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

          Заслухавши підсудних, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України як умисні дії, що  виразилися  у  грубому порушенні громадського порядку  з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб із застосуванням  ножа, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, за  що  він повинен  нести  відповідальність.

Вина ОСОБА_3 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України як умисні дії, що  виразилися  у  грубому порушенні громадського порядку  з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, за  що  він повинен  нести  відповідальність.

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - який  відноситься  до  тяжких злочинів;   особу винного,  який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до адміністративної відповідальності. Обставиною, що пом’якшує   покарання –суд визнає  щире каяття, та відшкодування заподіяної шкоди;    обставиною,  що  обтяжує  покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння,    тому  суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання,  із застосуванням ст.. 69 КК України, перейшовши до  іншого виду ніж передбачено в санкції статті ст. 296 ч.4 КК  України у виді  арешту.  

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - який  відноситься  до злочинів середньої тяжкості;   особу винного,  який позитивно характеризується за місцем проживання.  Обставиною, що пом’якшує   покарання –суд визнає  щире каяття та відшкодування заподіяної шкоди;    обставиною,  що  обтяжує  покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння,    тому  суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання в  межах  санкції  ч. 2 ст. 296 КК  України у виді позбавлення волі і так як його виправлення на думку суду, можливе без ізоляції від суспільства,  застосувати  ст. 75 КК України призначивши іспитовий строк.

Цивільний позов заявлений Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 132 гривні 26 копійок підлягає задоволенню, так як  він підтверджується наявними у справі доказами і його визнали підсудні.

          Долю  речового  доказу  необхідно  вирішити  відповідно  до  вимог  ст. 81   КПК  України.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_2  визнати  винним  у  вчинені  злочину  передбаченого  ч. 4 ст. 296   КК України  та   призначити  покарання із застосуванням ст.. 69 КК України  у  виді  6 ( шести )  місяців арешту.

ОСОБА_3  визнати  винним  у  вчинені  злочину  передбаченого  ч. 2 ст. 296   КК України  та   призначити  покарання  у  виді  2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі  ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_3  від  відбування  покарання  встановивши  йому  іспитовий  строк 2 ( два) роки.

Міру запобіжного заходу  обрану ОСОБА_2 та ОСОБА_3  у виді  підписки  про невиїзд,  до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь  держави   вартість  проведення  криміналістичної експертизи в розмірі  361 (триста шістдесят один) гривень 20 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на користь  комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького»в задоволення цивільного позову прокурора за понесені витрати на лікування ОСОБА_4 132 (сто тридцять дві) гривні 26 копійок.

Речовий доказ по справі - ніж вилучений  у ОСОБА_2, переданий до камери зберігання Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області –знищити.

          На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя   Ніжинського

міськрайонного  суду                                                                         В.Г. Пантелієнко