УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20204/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія № 10.3.2( І ) суддя Грищенко Н.М.
Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді –Остапенко В.О.
суддів –Неклеси В.І., Зубакової В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (надалі по тексту –Управління Пенсійного фонду) і просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок та проводити виплату пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 15 квітня 2010 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом війни ІІ групи, має право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 8-ти мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Управління Пенсійного фонду невірно розрахувало розмір пенсії.
Внаслідок бездіяльності відповідача утворилася заборгованість по пенсії, у зв’язку із цим позивач просив зробити перерахунок пенсії і повернути заборгованість, проте Управління Пенсійного фонду відмовило в задоволенні його вимог.
Уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язати Управління Пенсійного фонду перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством на відповідний період згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з 15 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством на відповідний період згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з 15 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
Управління Пенсійного фонду в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що розмір пенсій позивачеві розрахований на підставі діючого законодавства правильно, виплата пенсії здійснюється своєчасно та в повному обсязі, а висновок суду про те, що розмір пенсії позивачу необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є неправильним. Крім того, в постанові не визначено способу виконання рішення та не вказано, за рахунок яких джерел фінансування та бюджету відповідач повинен виплатити пенсію.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду підлягає залишенню без задоволення , з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 16.02.1998 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а також інвалідом війни ІІ групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанов Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні також посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд першої інстанції правильно визнав дії відповідача неправомірними та зобов’язав Управління Пенсійного фонду провести перерахунок та виплачувати належні суми відповідно до закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.О.Остапенко