Справа  №  2-а-1252/11  

                                                                    П О С Т А Н О В А

іменем України

          14 березня  2011 року                                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

          розглянувши у порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій тазобов»язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому зазначила,  що  управлінням Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської  області  (далі – відповідачем) у  порушення  норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  державна соціальна допомога їй, як дитині війни, починаючи з  01 січня 2006 року виплачувалася і продовжує виплачуватися    у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, тому  просила  поновити пропущений строк звернення до суду, визнати неправомірними дії  відповідача щодо виплати їй за період з 01 січня 2006 року по день розгляду справи у суді  щомісячної державної соціальної допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни,  зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй державної соціальної допомоги, як дитині війни,  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 року  по  день розгляду справи у суді  та зобов»язати відповідача  в подальшому, по життєво  нараховувати та виплачувати  їй щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач ОСОБА_1  не з»явилася, але в позовній заяві  справу просила розглянути без її участі.

            Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але в письмовому запереченні відповідач  просив  розглянути справу без участі його представника, тому  суд  визнав можливим відповідно до  ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст. 41 ч.1 КАС України  фіксування судового засідання  за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В письмовому запереченні на позов відповідач  просив відмовити у його  задоволенні   з тих підстав, що  надбавка до пенсії позивачу   виплачується    відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах бюджетних асигнувань та  відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року за № 530  у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  та що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Позивач ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта на а.с.3, а тому відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року  являється дитиною війни, отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою «дитина війни»на а.с.4, тобто має право на пільги, передбачені зазначеним законом, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.

Позивач звернулася до суду 02 березня 2011 року і її  позов у частині позовних вимог, що стосуються періоду часу з 01 січня 2006 року до  02 вересня 2010 року ухвалою  суду від 14 березня 2011 року залишено без розгляду, а в поновленні пропущеного строку звернення з позовом до суду відмовлено.

Стосовно позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду, суд приймає до уваги слідуюче.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року за № 107-1V (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни  визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.

Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права  і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин відповідач, починаючи з 02 вересня 2010 року по лютий 2011 року включно  діяв усупереч ст. 19 ч.2 Конституції України, оскільки за цей період  повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позовні вимоги у частині  визнання неправомірними дій  та зобов»язання відповідача нарахування  та виплати державної  соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 02 вересня 2010 року  по лютий 2011 року включно слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про зобов»язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування та виплату державної соціальної допомоги, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то вони не підлягають задоволенню, оскільки  факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому відсутні.

Відповідно до ст.94 КАС України   з місцевого бюджету м. Ніжина на користь ОСОБА_1 слід стягнути 03 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

          Керуючись ст.ст.158-163, 99, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 22, Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд

п о с т а н о в и в:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області  щодо виплати ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, що не відповідає встановленому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 02 вересня  2010 року по лютий 2011 року включно.

          Зобов"язати Управління пенсійного Фонду України в Ніжинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та провести  виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02 вересня  2010 року по лютий 2011 року включно.

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

          Стягнути з місцевого бюджету м. Ніжина на користь ОСОБА_1 03 грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                           О.П. Діденко