Справа № 2-956 2007 p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ Іменем України

21 травня 2007 року. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі

головуючого:               судді ФЕДОСЕНКО В.В.

при секретарі:              Прядко НІ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили стягнути на їх користь з відповідача ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 125801,00гривень.

В судовому засіданні позивачі уточнили свої вимоги та просили стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних за час прострочення боргу у розмірі 159259,56 гривень.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що за період з 20.05.1998 року по 01.01.2004 року відповідач позичила у них суму грошових коштів у розмірі 23473,00 доларів США однак у визначений договором займу строк кошти не повернула.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, неодноразово викликалась до суду судовими повістками, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

За таких обставин, зі згоди представника позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивачів та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданої суду розписки, 20.05.1998 року відповідач позичила у позивачів суму грошових коштів, яка станом на 01.01.2003 рік склала 15840,00 доларів США та яку відповідач зобов'язалася повернути у строк до 01.01.2005 року.

Протягом 2004 року відповідач додатково позичила у позивачів суму у розмірі 7633,00 доларів США до 01.01.2005 року.

Загальна сума боргу, згідно розписки, складає 23473,00 доларів США.

Виходячи з пояснень представника позивачів, на момент розгляду справи позичені відповідачем кошти не повернуті, відповідач уникає зустрічей з позивачами, змінила телефонний номер, такі її дії, на думку позивачів, свідчать про відсутність намірів виконувати свої зобов'язання за договором займу.

Відповідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіціальним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно довідки Управління НБУ в Харківській області № 06106/6460 від 29.08.2006 року на 01 січня 2005 року офіційний курс гривні до долара США складав 530,54 гривні за 100 доларів США.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, згідно розписки від 20.05.1998 року, сума боргу відповідача станом на 01.01.2005 рік складала 124406,90 гривень.

Окрім того, законом встановлена відповідальність боржника, який прострочив виконання зобов'язання.

Так, згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно наданих позивачами розрахунків, які приймаються судом, 3 % річних від простроченої суми складають 7607,55 гривень, інфляційні за час прострочення складають 27245,11 гривень.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 533, 625, 1046, 1047, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 159259,56 гривень (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень п'ятдесят шість копійок), з яких 124406,90 гривень (сто двадцять чотири тисячі чотириста шість гривень дев'яносто копійок) - основна сума боргу, 7607,55 гривень (сім тисяч шістсот сім гривень п'ятдесят п'ять копійок) - 3% річних, 27245,11 гривень (двадцять сім тисяч двісті сорок п'ять гривень одинадцять копійок) - інфляційні за час прострочення суми боргу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1622,59 гривень (одна тисяча шістсот двадцять дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок), з яких - 1592,59 гривень -сума сплаченого держмита, 30,00 гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.