Справа  №  2-а-200/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                              У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року                                                                                                  м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд  Чернігівської області

                    в складі:  головуючої судді Пантелієнко В.Г.,

                                                               при  секретарі  Цирень О.С.,

з участтю представника позивача адвоката ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про  визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії у зв’язку із втратою годувальника,-

в с т а н о в и в :

          Позивачка звернулась із позовом до суду, який було уточнено під час розгляду справи, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який був постраждалим 1-ї категорії інвалідом ІІ групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності  виходячи з 50% від 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 28 квітня 2010 року .

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримала пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер  чоловік  позивачки  ОСОБА_3, який був постраждалим 1-ї категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС. Позивачка  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області  та отримує пенсію в зв’язку з  втратою годувальника, яка призначена їй з  26 жовтня 2010 року. Але їй нараховується та виплачується пенсія у зв’язку з втратою годувальника, всупереч закону в значно меншому розмірі. Вона зверталась до відповідача про приведення вищевказаних виплат у відповідність до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте отримала відмову. Просить визнати незаконною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй пенсії у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, та задовольнити її позовні вимоги вцілому.

          Представник відповідача в судове засідання надіслав заперечення в яких зазначив, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області, та з 26 жовтня 2010 року отримує пенсію в зв’язку з  втратою годувальника. Нарахування  пенсії позивачці проводиться  відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16 липня 2008 року № 654, а тому просив відмовити у задоволенні позову та справу розглянути за відсутності представника.

          Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність   задоволення позовних вимог з наступних підстав.

          ОСОБА_3 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії він визнаний інвалідом ІІ групи та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 17). Згідно експертного висновку №308 від 29.06.2010 року захворювання ОСОБА_2 пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.12). Відповідно до довідки Ніжинської МСЕК ОСОБА_2  встановлено ІІ групу інвалідності .  

          Позивачка  ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 11).

          Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.10). У зв’язку з цим позивачка отримала статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії один, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

          З 26 жовтня 2010 року позивачці на підставі її особистої заяви була призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

          З розпорядження УПФУ в м. Ніжині Чернігівської області про призначення пенсії ОСОБА_2 вбачається, що позивачці призначено пенсію у розмірі 1001,58 гривень з якої: основний розмір пенсії —744,68 гривні, компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи —73,40 гривень, підвищення подружжю померлого інваліда війни —183,50 гривень  (а.с. 4).  

          Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

          Частиною третьою статті 54 цього Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

          Статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.  

          Відповідно до ч. 4  ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.  

          За таких обставин позивачка має право на призначення пенсії у розмірі 50 відсотків пенсії померлого годувальника, який належав до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, був інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримував державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  тобто у розмірі 50 відсотків призначеної ОСОБА_2 державної пенсії у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком.

          Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).  

          Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.  

          Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

          Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.  

          Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягає ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не застосована відповідачем постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.  

          Таким чином є всі підстави визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області щодо нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язати відповідача провести позивачці з 26 жовтня 2010 року,  тобто з дня  звернення її з заявою про призначення їй пенсії  в зв’язку з втратою годувальника,  перерахунок пенсії як вдові інваліда ІІ групи по захворюванню, пов’язаному з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС,

          Відповідно до ст.. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує  всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

          Квитанцією про надання правової допомоги та договором про надання правової допомоги  підтверджуються витрати, понесені  позивачем у сумі 2000 гривень.

          Відповідно до ч.2 ст.19, ч.2 ст.46 Конституції України;  ч.ч.3, 4 ст.54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ч.1 ст.28, ч.1 ст.37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 99-103, 160-163 КАС України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

          Визнати  протиправною  відмову управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області  щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв’язку із втратою годувальника в розмірі встановленому ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області  провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру 50% пенсії померлого інваліда ІІ групи по захворюванню, пов’язаному з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, яка передбачена ст. 50, 53, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком,  розмір якої встановлено відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і встановити її в цьому розмірі з часу призначення пенсії, тобто з 26 жовтня 2010 року та  виплатити її з даного часу  з врахуванням сплачених сум.

          Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_2  витрати пов’язані  із  розглядом  справи, які полягають у  понесених витратах на правову допомогу, у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень .

          В задоволенні інших вимог відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  її проголошення.

          Суддя                                                                                           В.Г. Пантелієнко