Судове рішення 11-223/2011 від 13.04.2011

Судове рішення #14347908

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________

Справа № 11-223/2011 року Головуючий у 1-й інстанції

Категорія: ч.2 ст.125 КК України Герасименко В.М.

Доповідач: Тараненко Ю.П.

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого –судді Тараненка Ю.П.

суддів Батрака В.В. Захожая О.І.

ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3

ОСОБА_4, представника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві 24 березня 2011 р. справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2010 року.

Цим вироком –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тирасполь Молдавська РСР, українець, громадянин України, освіта вища, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює мотористом Полтавського відділення тампонажних робіт БУ «Укрбургаз», проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий

виправданий у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні даного злочину.

За матеріалами справи ОСОБА_2 18 грудня 2009 року біля 13.30 год. на АДРЕСА_2 на грунті неприязних стосунків навмисно вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_4, внаслідок чого той впав, а ОСОБА_2 продовжував його бити кулаками в обличчя та по тулубу.

Згідно акту судово-медичного обстеження № 467 від 15.03.2010 року у ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ран слизової оболонки обох губ .

Не прийнявши до уваги показання потерпілого ОСОБА_4 і свідків на його стороні - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 й інших та визнавши за достовірні свідчення ОСОБА_2 про непричетність до вчиненого злочину і показання свідків на його боці - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, суд прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у скоєному злочині, виправдавши його.

В апеляції ОСОБА_4 вказує про неправильність судового рішення і ставить питання про скасування вироку та постановлення обвинувального вироку відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 2 КК України.

Заслухавши доповідача, міркування ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на підтримання апеляції, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 про обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Вирок суду згідно положень ст. 332 КПК України повинен бути законним та обґрунтований доказами, всебічно перевіреними в судовому засіданні, яким повинна бути надана відповідна об»єктивна оцінка.

Ці вимоги закону при розгляді справи судом та постановленні вироку виконані неналежним чином .

Прийшовши до висновку про непричетність ОСОБА_2 до побиття ОСОБА_4, суд в той же час достовірно не з»ясував походження виявлених у нього тілесних ушкоджень з приводу яких потерпілий протягом тривалого часу перебував на стаціонарному лікуванні в лікарняному закладі.

Не з»ясував суд достовірно і характер та ступінь тяжкості спричинених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, що він повинен був зробити обов»язково у відповідності до вимог ст. 76 КПК України шляхом призначення по справі судово-медичної експертизи, яка судом не проводилася безпідставно .

Не прийнявши до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9 на стороні потерпілого ОСОБА_4, суд в той же час, всупереч вимогам ст. 334 КПКУ не навів у вироку переконливих мотивів, з яких він відкинув їх, як належні докази по справі.

Не надав суд при постановленні вироку ніякої оцінки і показанням свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні викривав ОСОБА_2 у скоєному злочині.

Без будь-якої оцінки суд безпідставно залишив показання ОСОБА_2 про його первісне алібі - перебування на час вчинення злочину у відрядженні в смт. Диканьці, яке свого підтвердження не знайшло, у зв»зку з чим останній його змінив та висунув інше алібі з цього ж приводу .

Залишилася без належної перевірки й достовірність та об»єктивність показань свідків на стороні ОСОБА_2 - ОСОБА_13 й ОСОБА_12, зокрема про їхню зустріч 18.12.2009 р. на місці роботи в той час, коли ОСОБА_2 в цей день був вихідним, ОСОБА_13 в тарифній відпустці, а ОСОБА_12 перебував в учбовій відпустці .

Обставини справи вимагали з»ясування де саме навчається ОСОБА_16 і чи не перебував він 18.12.2009 р . безпосередньо на місці навчання .

Безпідставно не з»ясовані судом належним чином і дані про особу ОСОБА_2, зокрема шляхом витребування відомостей про його можливі минулі судимості з інформаційного центру МВС України, оскільки він протягом тривалого часу проживав на території іншої області, та необгрунтовано не досліджений його психічний стан шляхом проведення судово-психіатричної експертизи у зв»язку з його перебуванням на обліку у лікаря-психіатра Полтавської ЦРБ .

Крім того, колегія суддів зауважує наступне. Правила ст.251 КПК України зобов»язують суд за три доби до початку слухання справи вручити підсудному копію скарги потерпілого та постанови про порушення кримінальної справи. Офіційні дані про виконання цього правила у справі відсутні, чим істотно порушені вимоги вищевказаного Закону.

Таким чином, по справі допущена неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи й істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, у зв»язку з чим вирок суду з підстав, передбачених ст.ст. 368, 369, 370 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, в процесі якого необхідно усунути недоліки, зазначені в цій ухвалі, розглянути справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та постановити по ній правильне рішення .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити .

Вирок Полтавського районного суду від 29 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а сп