Справа № 420/22305/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 січня 2022 року                                                                                                 м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНІ-АГРО-ТЕХ” до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,                                                  

                                                    ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МІНІ-АГРО-ТЕХ” звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000092/1 від 06.10.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00638 від 06.10.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01-2021, укладеним між позивачем та ТОSHIN CO., LTD., позивач купує у ТОSHIN CO., LTD. уживані трактори, уживане навісне та причіпне обладнання до тракторів. У додатку №6 від 07.07.2021 р. до контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01-2021 позивачем та TOSHIN CO., LTD. визначено перелік товару, що підлягає продажу на загальну суму 4014000,00 японських єн. Ціна товару зазначена і в комерційному інвойсі №TSN-21129 від 19.07.2021 р.

05 жовтня 2021 року позивачем подано електронну митну декларацію UА500020/2021/214762 на товар. Митна вартість товару визначена декларантом із застосуванням основного методу - за ціною контракту, яку було фактично сплачено.

Відповідно до Картки відмови позивач надав митному органу пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.07.2021, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № TSN-21129 від 19.07.2021, коносамент (Bill of landing) № YMLUM288004737 від 19.08.2021, навантажувальний документ (Bordereau) № 1568 від 30.09.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) A№115236 від 03.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №0210/03 від 02.10.2021, страховий поліс №20000195 від 31.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №НН04-01-202 L від 04.01.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 07.67.2021, договір про надання послуг митного брокера №01029/2020 від 29.10.2020, копію митної декларації країни відправлення № 43135558050 від 03.08.2021.

Всі вказані документи містять повну інформацію про всі витрати позивача на транспортування товару, що є складовою митної вартості товару.

Не дивлячись на надання декларантом документів, якими підтверджується вартість товару та вартість перевезення оцінюваних товарів, ВМО1 м/п «Одеса-порт» 06 жовтня 2021 року було прийнято Картку відмови та Рішення, в якому зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; в митній декларації країни відправника товарів відсутні посилання на комерційний та транспортний документи. Крім того, дата відправлення, згідно зазначеного документа 14.08.2021. Проте, в коносаменті YMLUM288004737 зазначено дату навантаження на борт морського судна 19.08.2021. У рахунку-фактурі від 19.07.2021 № TSN-21129 відсутнє будь-яке посилання на зовнішньоекономічний договір.

Позивач вважав, що надані Товариством до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Ухвалою від 22.11.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

20.01.2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митною оформлення товарів до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500020/2021/214762 від 05.10.2021.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214762 від 05.10.2021 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214762 від 05.10.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000092/1 від 06.10.2021, а саме:

1) у коносаменті YMLUM288004737 від 19.08.2021 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також відповідно до пп. в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

2) у митній декларації країни відправника товарів відсутні посилання на комерційний та транспортний документи. Крім того, дата відправлення, згідно зазначеного документа, 14.08.2021. Проте, в коносаменті YMLUM288004737 зазначено дату навантаження на борт морського судна 19.08.2021;

3) у рахунку-фактурі від 19.07.2021 №TSN-21129 відсутнє будь-яке посилання на зовнішньоекономічний договір.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

05.10.2021 року декларантом надіслано лист-заяву від 05.10.2021 року № б/н, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надано не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/214762 від 05.10.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 - 1626,96 дол. США /шт. та становить 1858,19 дол. США/шт. (МД від 16.08.2021 № UА500020/2021/207193); по товару № 2 - 3490,86 дол. США/шт. та становить 3892,05 дол. США/шт. (МД від 16.08.2021 № UА500020/2021/207193).

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01-2021, укладеним між ТОВ “МІНІ-АГРО-ТЕХ” та ТОSHIN CO., LTD., позивач купує у ТОSHIN CO., LTD. уживані трактори, уживане навісне та причіпне обладнання до тракторів (а.с. 15-18).

У додатку №6 від 07.07.2021 р. до контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01-2021 позивачем та TOSHIN CO., LTD. визначено перелік товару, що підлягає продажу на загальну суму 4 014 000,00 японських єн (а.с.19-20). Ціна товару зазначена і в комерційному інвойсі №TSN-21129 від 19.07.2021 р. (а.с.23-24).

05.10.2021 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500020/2021/214762 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: трактори колісні для сільськогосподарських робіт, що були у використанні, з потужністю двигуна не більш як 18кВт: трактор колісний YANMAR, модель A-10D, рік випуску - 2004, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , потужність двигуна - 6,2 кВт. - 1 шт.; Виробник - «нема даних»; Торговельна марка - «YANMAR»; Країна походження – JP; трактор колісний KUBOTA, модель А-13.

Опис товару 2: трактори колісні для сільськогосподарських робіт, що були у використанні, з потужністю двигуна більш як 18 кВт, але не більш як 25 кВт: трактор колісний KUBOTA, модель L1-255D, рік випуску -1 991, шасі № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , потужність двигуна - 18,4 кВт. - 1шт.; трактор колісний KUBOTA, модель L1-275D, рік випуску - 1991, шасі № НОМЕР_5 ,

Опис товару 3: трактори колісні для сільськогосподарських робіт, що були у використанні, з потужністю двигуна більш як 25 кВт, але не більш як 37 кВт: трактор колісний KUBOTA, модель L46 (GL467), рік випуску - 1999, шасі № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , потужність двигуна - 3,8 кВт. - 1шт; виробник - «нема даних»; торговельна марка - «KUBOTA».

Опис товару 4: машини сільськогосподарські до тракторів, для оброблення ґрунту, що були у використанні: ґрунтофреза, являє собою причіпний пристрій з різнонаправленими зубами (фрезами) для міжрядної обробки грунту (ROTARY TILLERS 120-160) - 12 шт., виробник - «нема даних»; торговельна марка - «нема даних»; країна походження – JP.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.07.2021, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № TSN-21129 від 19.07.2021, коносамент (Bill of landing) № YMLUM288004737 від 19.08.2021, навантажувальний документ (Bordereau) № 1568 від 30.09.2021, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) A№115236 від 03.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №0210/03 від 02.10.2021, страховий поліс №20000195 від 31.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №НН04-01-202 L від 04.01.2021,          доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 07.67.2021, договір про надання послуг митного брокера №01029/2020 від 29.10.2020, копію митної декларації країни відправлення № 43135558050 від 03.08.2021.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України митний орган зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України.

05.10.2021 року декларантом надіслано лист-заяву від 05.10.2021 року № б/н, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надано не буде.

06.10.2021 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/000092/1 за митною декларацією №UA500020/2021/214762 (а.с. 10-12).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

1) коносаменті YMLUM288004737 від 19.08.2021 зазначені умови оплати фрахту «FRЕIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

2) у митній декларації країни відправника товарів відсутні посилання на комерційний та транспортний документи. Крім того, дата відправлення, згідно зазначеного документа, 14.08.2021. Проте, в коносаменті YMLUM288004737 зазначено дату навантаження на борт морського судна 19.08.2021;

3) у рахунку-фактурі від 19.07.2021 №TSN-21129 відсутнє будь-яке посилання на зовнішньоекономічний договір.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ACMО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим, ніж заявлено декларантом: стосовно товару №1 - 1626,96 дол. США/шт. та становить 1858,19 дол. США/шт. (МД від 16.08.2021 №UA500020/2021/207193); стосовно товару №2 - 3490,86 дол. США/шт. та становить 3892,05 дол. США/шт. (МД від 16.08.2021 №UA500020/2021/207193).

06.10.2021 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00638 (а.с. 13-14).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

 Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Згідно частини 4 статті 179 Господарського кодексу України та частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України сторони укладають господарські договори на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктом 2.4 контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01-2021 сторони визначили, що ціни на товар вказані на умовах СІР в будь-який Український порт відповідно до «ІНКОТЕРМС» редакція 2020 року. Найменування порту Сторони узгоджують на кожну партію Товару в додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно пункту 1 додатку №6 від 07.07.2021 р. до контракту від 04.01.2021 р. № НН04-01- 2021 сторони погодили поставку на умовах СІР Одеса.

Відповідно до «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року СІР - "фрахт/перевезення і страхування оплачені до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику, крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Отже вартість перевезення товару до порту Одеса оплачені продавцем згідно умов контракту. Включення до ціни товару транспортних витрат до будь-якого порту України передбачена пунктом 2.3 Контракту від 04.01.2021 р. №НН04-01-2021 (а.с.15).

Суд зазначає, що вказані в коносаменті YMLUM288004737 від 19.08.2021 умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» відповідають умовам СІР, визначеним у контракті від 04.01.2021 р. №НН04-01-2021.

Також суд зауважує, що тим же пунктом 2.3 Контракту від 04.01.2021 р. №НН04-01-2021 передбачено, що ціни на товари, які постачаються за цим Контрактом, включають також маркування і упаковку.

Отже, безпідставними є доводи відповідача в оскаржуваному рішенні щодо необхідності надання декларантом митному органу документів, що підтверджують вартість упаковки, оскільки остання не є окремою складовою митної вартості, а включена до ціни товару.

Згідно пункту 4.1 додатку №6 від 07.07.2021 р. до контракту від 04.01.2021 р. №НН04-01-2021 Покупець здійснює передплату, яка становить 100% загальної вартості цього додатку, банківським переказом на рахунок Продавця протягом 20 (двадцяти) днів з моменту підписання Додатку.

Згідно платіжного документу АТ «ОТП Банк» в м. Київ від 21.07.2021 р. позивачем сплачено на рахунок TOSHIN CO., LTD. 4 014 000,00 японських єн., тобто сплачено повну вартість Товару та включені до неї витрати на перевезення (а.с. 26).

Отже, позивачем надано повну та достовірну інформацію та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 р. у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Посилання відповідача в рішенні на відсутність в митній декларації країни відправника товарів посилання на комерційний та транспортний документи жодним чином не впливає на митну вартість товарів, які ввозяться на митну територію України.

Крім того, непоодинокі випадки, коли навантаження триває кілька днів, за торговим звичаєм в коносаменті може бути вказана як дата завершення навантаження, так і дата початку навантаження.

Саме так позивач пояснює те, що в митній декларації країни відправника товарів дата відправлення 14.08.2021, а в коносаменті YMLUM288004737 зазначено дату навантаження на борт морського судна 19.08.2021.

Стосовно відсутності в рахунку-фактурі від 19.07.2021 № TSN-21129 будь-якого посилання на зовнішньоекономічний договір, то відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» рахунок-фактура є первинним документом, обов`язкові реквізити якого перелічені у ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зі змісту вказаної норми випливає, що відсутність посилання у рахунку-фактурі на зовнішньоекономічний договір не є порушенням чинного законодавства, оскільки такий реквізит у вказаній нормі відсутній.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж слід зазначити, що спірне рішення не містить необхідних відомостей про товари, які постачалися за митними деклараціями, що використані відповідачем для порівняння ціни товарів та коригування їх митної вартості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ “МІНІ-АГРО-ТЕХ” є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,  

                                                                ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНІ-АГРО-ТЕХ” (адреса: вул. Садовського, 2, с. Бузова, Києво-Святошинський район, Київська область, 08120, код ЄДРПОУ 41912349) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ВМО1 м/п "Одеса-порт" про коригування митної вартості товарів від 06.10.2021 року №UA500020/2021/000092/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2021 року №UA500020/2021/00638.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МІНІ-АГРО-ТЕХ” судові витрати у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                      В.В. Андрухів