Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-473/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Попович С.М.
26 Доповідач Полежай В. Д.
УХВАЛА
Іменем України
6 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого –Полежая В.Д.
суддів - Кривохижі В. І., Чорнобривець О.С.
при секретарі - Салабай М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю ‘Трейд’та ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року.
ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю ‘Трейд’у травні 2009 року звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позивач зазначав, що 13 червня 2006 року відповідач відповідно до поданої заяви отримав на підприємстві за видатковим касовим ордером № тр-000427 ссуду в сумі 6000 грн. з поверненням на протязі двох років. Оскільки в обумовлений строк ОСОБА_2 з підприємством не розрахувався, просив стягнути з нього на користь ТОВ ‘Трейд’борг в сумі 6000грн., а також три процента річних за порушення грошового зобов’язання в сумі 147 грн. 95 коп. та 648грн. з врахуванням індексу інфляції.
Посилаючись на ці підстави просив позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати і зокрема, 1500 грн. на правову допомогу.
Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ ‘Трейд’6000 грн. боргу, 147грн. 95коп. річних,648грн. інфляційних та 185грн.96коп. в відшкодування судових витрат.
Суд прийшов до висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, крім вимог про відшкодування витрат за надання його представником юридичної допомоги, оскільки це не передбачено діючим законодавством.
В апеляційній скарзі ТОВ ‘Трейд’ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у відшкодуванні витрат в сумі 1500 грн. на правову допомогу та стягнення цієї суми з відповідача, оскільки в цій частині воно не відповідає вимогам закону.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового, з відмовою в задоволенні позовних вимог ТОВ ‘Трейд’, в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права. Зокрема, не взято до уваги, що позивач не надав доказів отримання від нього, відповідача, письмової заяви про утримання з нього коштів на погашення позики з його заробітної плати, не витребував від нього акт перевірки господарської діяльності підприємства за 2006-2009 роки в підтвердження дебіторської заборгованості, що рахувалась за відповідачем. Не була дана оцінка тому, що договір позики сторонами у письмовій формі не укладався, а тому не визначався порядок отримання та строк повернення позики.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.(ч.2 ст.1047 ЦК України)
З матеріалів справи видно, що відповідач відповідно до поданої ним письмової заяви отримав від позивача 13 червня 2006 року за видатковим касовим ордером № ТР-000427 позику в сумі 6000 грн. з терміном повернення через два роки (а.с.6-7) , а тому зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи, що з ним договір позики у письмовій формі не укладався не можуть бути прийняті до уваги. В порушення вимог ст..ст.526,1049 ЦК України позичальник не повернув позикодавцеві позику у строк та в порядку, що були встановлені угодою між ними, а тому суд правильно дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ ‘Трейд’6000грн. боргу з застосуванням відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України 648 грн. індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми –147 грн.95 коп..
Зазначені в апеляційній скарзі відповідача доводи про те, що позика була повернута відповідно до поданої ним заяви шляхом звернення відповідачем стягнення на його заробітну плату, спростовується зібраними по справі доказами і зокрема, платіжними відомостями з вересня 2006 по березень 2007 років ( з підприємства ОСОБА_2 звільнений 31.03.2007 р.) і цим обставинам судом була дана належна оцінка.
Відповідно до вимог ст.84 ЦПК України витрати , пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З матеріалів справи видно, що правова допомога надавалась позивачу його представником за довіреністю, відповідно до укладеного між ними договору від 8 квітня 2009 року по наданню ТОВ ‘Трейд’фізичною особою –підприємцем юридичної допомоги по представництву інтересів, а не як адвокатом чи, згідно із ч.1 ст.56 ЦПК України, фахівцем у галузі права.(а.с. 9, 14, 63,80 ) З врахуванням наведеного, суд обґрунтовано відмовив позивачу в відшкодуванні витрат за надання юридичної допомоги його представником.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..ст.303-304,307-308,313-315,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду від 10 грудня 2010року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: