Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року                                                             Справа№200/16119/21

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                    В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до  Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій просить:

          - визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати позивачу щомісячних страхових виплат у зв`язку з профзахворюванням за період з 01 липня 2016 року по 31 січня 2020 року;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу заборгованість зі страхових виплат за період  з 01 липня 2016 року по 31 січня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначив,  що перебував на обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки у зв`язку з із втратою професійної працездатності 60%.           

У зв`язку із проведенням антитерористичної операції, він зареєструвався, як внутрішньо переміщена особа у м. Бахмут Донецької області та з грудня 2014 року перебуває на обліку у відповідача. Вказує, що з грудня 2014 року по червень 2016 року отримував страхові виплати. У жовтні 2017 року  він отримав нову довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщена особа в м. Слов`янську (від 18.10.2017 р. №0000369707). За станом здоров`я позивач не зміг звернутись із заявою до Слов`янського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та тільки у лютому 2020 року позивачу були поновлені страхові  виплати. Проте, за період з 01 липня 2016 року по 31 січня 2020 року відповідач не сплатив страхові виплати. Вважає такі дії відповідач протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом (а. с. 1-4).

          Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року позовна заява залишена без руху (а. с. 14-15).

09 грудня 2021 року позивачем подана заява на усунення недоліків позовної заяви, сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а. с. 18-19).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ухвалою позивачу поновлений строк звернення до суду із даним адміністративним позовом (а. с. 23-24).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 258  Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

05 січня 2022 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Зазначив, що в період з грудня 2014 року по червень 2016 року позивач перебував на обліку в Бахмутському міському відділенні  у зв`язку з набуттям статусу внутрішньо переміщеної особи. Заборгованість позивачу була виплачена за 2014 рік у повному обсязі. З 01.07.2016 р.  щомісячні страхові виплати позивачу припинені, у зв`язку із закінченням терміну довідки ВПО. Згідно з інформацією, отриманою  з електронної бази Фонду соціального страхування України, позивач перебував на обліку у відділенні ВД ФССНВ на ПЗ Центрально-Міського району м. Горлівка. Місто Горлівка включене до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.  Згідно до пункту 15 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», орган що здійснює  соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, якому надійшла заява внутрішньої переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні послуги, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ. На теперішній час відповідний порядок не прийнято. У зв`язку з чим, підстави для виплати страхових виплат за період з  липня 2016 року по січень 2020 року відсутні.  На підставі чого, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 30-32).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та згідно паспорту  громадянина України Серії НОМЕР_2 , який видано Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 15 січня 1998 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,  РНКОПП НОМЕР_1 (а. с. 7-9).

Відповідно до довідки від 18 жовтня 2017 року № 0000369707 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_3 (а. с. 10).

Згідно копії довідки серії МСЕ № 247353 від 03.10.1995 р. ОСОБА_1 визначена ступінь втрати професійної працездатності 60% безстроково (а. с. 11).

З представленої відповідачем довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що з лютого 2020 року по листопад 2021 року позивачу нараховуються та виплачуються страхові виплати (а. с. 36).

З представленої відповідачем відомості про нараховані та виплачені  страхові виплати відповідно до програмного забезпечення «Реєстр потерпілих» відносно ОСОБА_1 вбачається, що за період з липня 2016 року по січень 2020 року не нараховані та невиплачені страхові виплати. Зазначено, що сума страхових виплат за період з липня 2016 року по 31 січня 2020 року  становить 164 743,92 грн. (а. с. 37).     

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини  2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV   (далі-Закон № 1105-ХІV).

У відповідності до вимог   статті 46 Закону № 1105-ХІV, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Суд зазначає, що позивач є особою з інвалідністю - безстроково та переогляду не потребує, тому в даному випадку відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.

У статті 27 Закону України від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Тобто, вказаний перелік є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати страхових виплат з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом (згідно із Закону № 16/98-ВР) чи законодавством (згідно із Закону № 1105-XIV).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Судом встановлено,  що позивач у встановленому законодавством порядку встав на облік за місцем фактичного проживання. Його статус внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання соціальних виплат. Уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні сприяти в реалізації такими особами гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод, створюючи належні для цього умови.           Крім того, відсутність належного регулювання повноважень між суб`єктами владних повноважень не має наслідком обмеження прав громадян.

Так, відповідачем щомісячні грошові суми за спірний період не виплачені позивачеві з посиланням на не звернення останнього з заявою щодо поновлення виплати в цей період та не прийняттям окремого порядку.  Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав встановлених Законом для припинення та не виплати сум страхових виплат за попередній період.

Порядок,  на який посилається відповідач, не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання виплат позивачем, а тому право позивача на отримання виплат було безпідставно порушено відповідачем.

У спірних  правовідносинах, відповідач не врахував положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р № 1105-XIV, який за місцем в ієрархічній структурі має більшу юридичну силу у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні та відповідно є пріоритетним у застосуванні до правовідносин, що виникають при виплаті раніше призначених щомісячних страхових виплат особам, які втратили працездатність внаслідок професійного захворювання.

Так, внаслідок відсутності порядку та механізму виплати страхових виплат особі  за минулий період виникає правова невизначеність щодо змісту обов`язку держави по виплаті такої заборгованості. Така невизначеність створює умови для свавілля з боку держави, що є несумісним з принципом верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо невиплати позивачу страхових виплат за період з 01 липня 2016 року  по 31 січня 2020 року (включно).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

З урахуванням встановлених обставин та приймаючи те, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем протиправного рішення, суд вважає, необхідним визнати протиправною та скасувати постанову відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21 грудня 2016 р. року №0503/19737/19737/16 «Про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 з 01 липня 2016 року» (а. с. 35).

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно спонукання відповідача до негайного виконання рішення суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки позивачем не заявлялися вимоги щодо стягнення конкретних сум, суд позбавлений можливості допустити негайне виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 03.12.2021 р. (а. с. 19).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у зв`язку з профзахворюванням за період з 01 липня 2016 року по 31 січня 2020 року.

Скасувати постанову відділення ВД ФССНВВП у м. Артемівську від 21 грудня 2016 р. року №0503/19737/19737/16 «Про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 з 01 липня 2016 року».

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість зі страхових виплат за період  з 01 липня 2016 року по 31 січня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження юридичної адреси: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі  908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної си ли після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 08 лютого 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).     

Суддя                                                                                   А.О.Черникова