Справа №2-594/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2007 року                                             Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді                           Левченка А.В.

при секретарі                                                 Банасько І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до   ОСОБА_2,   Головурівської   сільської   ради

Бориспільського району Київської області, 3-я особа Бориспільське районне бюро технічної

інвентаризації про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

02.02.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду. В своїй уточненій позовній заяві він зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області зроблено запис № 18.Його мати народилася і тривалий час проживала в с Кийлів в будинку свого батька ОСОБА_4. Його дід ОСОБА_4 придбав вказаний житловий будинок невдовзі після революції, орієнтовно в 1920 році. Документи, які підтверджують факт купівлі або іншого правочину на підставі якого його дід став господарем домоволодіння не збереглися, що підтверджується довідкою архівного відділу Бориспільської РДА від 19.04.2006р. №05-04/108. Житловий будинок був побудований дуже давно - ще в 1820 році, що підтверджується записом в господарській книзі. На сьогоднішній день адреса вищевказаного домоволодіння - АДРЕСА_1. В цьому будинку ОСОБА_4 разом з своєю дружиною і дочками: ОСОБА_5(1919 р.н.), ОСОБА_3 (1926 р.н.), ОСОБА_2 (1934 р.н.) прожив все своє життя до самої смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2. Його дід ОСОБА_4 помер. Заповіт складений ним не був. Відповідно до господарських книг, власником даного домоволодіння значився його дід - ОСОБА_4. Особовий рахунок на домоволодіння після смерті діда був переписаний на його тітку - ОСОБА_2, На підставі якого правочину домоволодіння було переведено з попереднього власника на його тітку сільській раді не відомо, відповідних документів не виявлено, що підтверджується довідкою Головурівської сльської ради від 05.07.2006р. №2-19-113. В 1974 році наказом по Головурівській птахофабриці №107-к , його матері ОСОБА_3 була виділена за рахунок землі садиби її батька ОСОБА_4 для будівництва житлового будинку земельна ділянка площею 0,12 га. 8 серпня 1974 року земельна ділянка була відведена в натурі, про що представником виробничо-технічного бюро при Бориспільському райвиконкомі був складений відповідний акт. На підставі рішення виконкому Головурівської сільської ради від 02.12.1974р. його матері було видано свідоцтво на забудову індивідуальної садиби за адресою АДРЕСА_2.. Після закінчення будівництва в новий будинок (АДРЕСА_2) перейшли жити, крім нього і його матері, ще тітка ОСОБА_5, яка померла в цьому будинку. Після смерті його діда до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини ніхто не подавав. Житловий будинок з того часу не перебудовувався. Ні його мати, ні тітка - ОСОБА_2 не могли оформити право на спадщину в зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа. Право власності на самовільно збудоване нерухоме майно не виникало як за нормами ст. 105 ЦК України в редакції 1964 року, так і за нормами ст. 376 ЦК України в редакції 2003 року. Ні його мати, ні тітка не робили спроб визнати право власності на це домоволодіння. Згідно даних Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації станом на 06.06.2006 р. право власності на домоволодіння за АДРЕСА_1 не було зареєстроване, що підтверджується довідкою від 06.06.2006р. 16.08.2006р. на підставі рішення виконавчого комітету Головурівської сільської ради від 05.04.2006р. було видане на ім"я ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на вказане домоволодіння. Позивач вважає рішення виконавчого комітету незаконним, а свідоцтво частково недійсним і таким, що підлягає  скасуванню. В зв'язку з цим він просить суд встановити факт своєчасного прийняття спадщини його матір'ю ОСОБА_3 після смерті її батька ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 Визнати за ним право власності на 14 частину домоволодіння в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 302 видане 16.08.2006 року Головурівською сільською радою Бориспільського району на ім"я ОСОБА_6 в частині розміру 1/1 частки ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав повністю. Його представник також підтримав позов зазначивши, що мати позивача переїхала до нового будинку в 1979-1980 роках, до цього проживала разом із відповідачкою в спірному будинку і вони мають рівні права на нього. Ніхто з них не зміг оформити дану спадщину, оскільки законодавство допускає таке оформлення тільки на зареєстроване майно, а сільська рада не мала таких відомостей. На сьогоднішній день відповідачка має своє окреме домоволодіння.

Відповідач в судове засідання не з"явився, його представник проти позову заперечив та пояснив, що правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння у покійного ОСОБА_4 не було. В даному домоволодінні проживала вся його сім"я, в тому числі мати позивача та відповідачка. . Після його смерті, згідно інструкції по веденню по господарського обліку в сільських радах, відповідачка була записана головою домогосподарства і на цій підставі в 2006 році отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Мати позивача на ділянці померлого ОСОБА_4 в 1975 році побудувала свій будинок за №35 і перейшла туди проживати разом із позивачем.

Представник Головурівської сільської ради позов не визнав, пояснивши, що на момент смерті діда ОСОБА_4 в даному будинкові проживала ОСОБА_6, що підтверджується записом в погосподарській книзі. На підставі цього запису і видали свідоцтво про право власності на будинок. Ніяких перевірок сільська рада не проводила.

Представник Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації позов не визнав, пояснивши, що зі сторони районного БТІ порушень не допускалось.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що в 1975-1980 роках проживав в гуртожитку разом із позивачем, так як разом навчались. Перший раз їздили до нього в гості в спірний будинок, де проживало 5 чоловік. Другий раз їздили в 1976 році, коли помер дід позивача. Був один будинок і навколо ніяких споруд. До 1980 року він з товаришами їздив до позивача допомагати йому в будівництві будинку, який будувався поруч із вказаним будинком. На той час в спірному домоволодінні город та погріб був у них в спільному користуванні. Жили вони в одній із кімнат.

Аналогічні показання надав суду свідок ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що мати позивача перейшла жити в новозбудований будинок в 1975 році, він був незавершений . Позивач під час навчання приїздив з товаришами допомагати в будівництві. Коли позивач повернувся з лав Збройних Сил, то він з матір"ю пішли жити в свою хату. Город мати позивача та відповідачка мали спільний біля спірного будинку. Коли почали будувати нову хату сім"я позивача, скільки років велось будівництво і коли перебудовували стару хату вона не пам"ятає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що в травні 1975 року хата позивача була вже збудована. Позивач вже жив з матір"ю. Чи були розділені двори вона не пам"ятає. ОСОБА_1 тоді вчився в академії. Коли було завершене будівництво нової хати вона не пам"ятає.

Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки сільської ради гр.. ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є одна і та ж особа.( а.с. 27). 

В судовому засіданні встановлено , що спірне домоволодіння було придбано ОСОБА_4. Документи, які підтверджують факт купівлі або іншого правочину на підставі якого він став господарем домоволодіння не зберігалися, що додатково підтверджується довідкою архівного відділу Бориспільської РДА від 19.04.2006р. №05-04/108 ( а.с.17) . Після його смерті ніхто до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався. На підставі якого правочину домоволодіння було переведено сільською радою з попереднього власника на відповідача, сільській раді не відомо і відповідних документів не виявлено, що підтверджується довідкою Головурівської сільської ради від 05.07.2006р. №2-19-113 (а.с. 18-20). Право власності на домоволодіння до 2006 року зареєстроване не було.

В судовому засіданні встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 і після в даному будинку проживали мати позивача та відповідач по справі, домоволодіння розподілене не було, сумісно розроблялась присадибна ділянка, користувались погребом, під час навчання позивач до 1980 року приїздив додому у спірний будинок і приймав участь в будівництві нового будинку на ділянці померлого ОСОБА_4 Дане підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та частково показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України ( в редакції 1963 року), яка діяла на момент смерті ОСОБА_4 визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. У відповідності до ст. 548 ЦК України (в ред. 1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття. Тому суд вважає доведеним факт прийняття спадщини матір"ю позивача ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_6, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4

Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які надані ними в судовому засіданні суд відноситься критично, оскільки вони мають в собі протиріччя, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, актом відведення в натурі земельної ділянки матері позивача ( а.с.12).

16.08.2006р. на підставі рішення виконавчого комітету Головурівської сільської ради від 05.04.2006р. було видане на Ім*я ОСОБА_6 Свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння на підставі запису в по господарській книзі .До нотаріуса жодна з сестер не зверталася і свідоцтво про право на спадщину за законом не отримувала. Згідно п.6.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», оформлення права власності на нерухоме майно провадиться місцевими органами виконавчої влади фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти за наявності рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та акта комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію і введення його в експлуатацію. Згідно ДБН, при введенні об'єкту в експлуатацію, комісія зобов'язана перевірити відповідність об'єкта затвердженій технічній документації. В судовому засіданні встановлено, що спірний будинок не є новостворене майно, а належав померлому ОСОБА_4

«Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» затвердженим Наказом Мінюстом Україну ЛФ7/5 від 07.02.2002р. визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, с рішення суду про визнання права власності.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, що посвідчує це право.

Дані вимоги Закону відповідачем дотримані не були, тому, суд вважає, що свідоцтво про право власності, видане на ім."я ОСОБА_6 слід визнати частково не дійсним.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті. Мати позивача мала право за життя оформити належним чином спірне домоволодіння, отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом і

відповідно - мала право набути право власності на частину будинку. Тому, суд вважає, що позивач вправі набути право власності в порядку спадкування на частку домоволодіння, яка повинна була належати його матері.

На момент своєї смерті мати позивача проживала разом з ним, тому згідно ст. 1268, п.5 Прикінцевих І перехідних положень ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері. Крім позивача і відповідачки, спадкоємців за законом першої черги немає, сестра відповідачки ОСОБА_5 померла давно і не мала спадкоємців. Тому слід визнати позивача власником '/2 частини спірного домоволодіння. Разом з тим, оскільки в судовому засіданні встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 спірне домоволодіння складалось із будинку та погреба за адресою АДРЕСА_1, позивач має право на Vi частини даного майна.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію права власності подаються право встановлювальні документи,їх копії, а також інші документи, що визначені цим положенням.

Згідно листа Міністерства юстиції "Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна" від 21.02.2005 року № 19-32/319"у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення начежності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку".

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст.376,392,1218 ЦК України, ст.ст. 10, 212,213,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ХА частину домоволодіння, яке

складається з житлового будинку та погреба за адресою : АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № 302, видане 16.08.2006 року Головурівською сільською радою Бориспільського району Київської області на ім"я  ОСОБА_6 в частині розміру (1/1) частки ОСОБА_2 на житловий будинок та погріб.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження