Справа №  1-795/10

Провадження №11/0390/145/11 Головуючий у 1 інстанції:Каліновська В.С.

Категорія:ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Лозовський А О

суддів -  Матвієнко Н.В., Опейди В.О.,  

 за участю прокурора Романіка О.О.

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного  суду  від 22 грудня 2010 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Луцька, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1, судимий 11.02.1997 року Луцьким народним судом за ст..ст.229-6 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України в ред.1960 року на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільнений 13.10.200 року за відбуттям строку покарання; - 13.12.2002 року Луцьким міським судом за ст..395 КК України в ред.2001 року, за ст..ст.198-2, 142 ч.3, 222 ч.1, 42 КК України в ред..1960 року на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 20.01.2010 року за відбуттям строку покарання,-

засуджений за ч.2 ст.187 КК України на 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч.2 ст.296 КК України на 2(два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено до відбування 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м.Луцька, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_2,несудимий та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м.Луцька, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, працюючий сортувальником ПП «Гелі-Прес», мешканець АДРЕСА_3, згідно ст..89 КК України несудимий,-

засуджені за ч.2 ст.296 КК України до 2(двох) років позбавлення волі кожний.

На підставі ст..75 КК України звільнено засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо вони протягом трьох років кожний не вчинять нового злочину та виконають покладені на них згідно ст..76 КК України обов’язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, - повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, - періодично з’являтися для реєстраціі в зазначені органи.

Цивільні позови задоволено частково. Стягнуто солідарно матеріальні збитки з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь Луцької міської Ради 1128 грн. та в користь потерпілого ОСОБА_5 548 грн. 83 коп. Крім того, стягнуто  в користь потерпілого ОСОБА_5 – з ОСОБА_1 17249 грн. матеріальних збитків та з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з кожного по 1000 грн., а з ОСОБА_1 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто в дохід держави з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 112 грн. 68 коп. судових витрат за проведення трасологічної та балістичної експертиз.

Вирішено долю речових доказів,-

В С Т А Н О В И Л А :

За даним вироком ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у тому, що 20 червня 2010 року, приблизно в 00 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи загально прийняті правила поведінки, моральності та добропристойності, проявляючи особливу зухвалість, безпричинно пристали, використавши нікчемний привід, до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та спричинили їм тілесні ушкодження, а саме:

ОСОБА_3 наніс два удари, а ОСОБА_2 декілька ударів по голові та обличчю потерпілому ОСОБА_6, від яких він впав на землю, а вони продовжували наносити йому удари ногами по голові та тулубу, чим спричинили останньому легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_1, схопивши потерпілого ОСОБА_5 за одяг, почав шарпати його, погрожувати фізичною розправою, ображаючи нецензурними словами. У подальшому, коли потерпілий застосував з метою самозахисту пістолет марки «Форд-12М», влучивши з нього в ОСОБА_1, останній, покликавши на допомогу ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який повалив ОСОБА_5 на землю та вирвав з його рук пістолет. ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нанесли потерпілому чисельні удари ногами по голові та тулубу, чим спричинили останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, приблизно в 00 год.30 35хв., ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, переслідуючи корисливу зацікавленість, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_4 в ході побиття ОСОБА_5 з хуліганських мотивів, застосувавши до останнього насильство, яке є небезпечним для його життя і здоров’я та виразилось у нанесенні йому чисельних ударів по голові та тулубу, від яких потерпілий втрачав свідомість, чим спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров’я у виді відкритого перелому нігтьової фаланги, травматичного відшарування нігтьової пластинки 4-го пальця правої кисті та погрожуючи при цьому подальшим застосуванням насильства в разі невиконання його вимоги про передачу грошей, заволодів належною потерпілому ОСОБА_5 поясною сумкою вартістю 1000 грн., мобільним телефоном «Нокіа 5630» вартістю 3119 грн. з сім карткою «МТС» вартістю 25 грн., наручним годинником «Орієнт» з поясом вартістю 2500 грн., золотим ланцюжком вартістю 9900 грн. з кулоном вартістю 1485 грн., шкіряним портмоне вартістю 200 грн., в якому знаходились гроші в сумі 10 грн. та іншим майном, чим спричинив ОСОБА_5. матеріальну шкоду на загальну суму 18249 грн.

В апеляції засудженого вказується, що судове слідство по даній справі проведено неповно, необ’єктивно та однобічно. Не перевірено його психічний стан, не з’ясовано чи міг він на момент коли скоювався злочин віддавати звіт у своїх діях, керувати ними і передбачати наслідки. Цим питанням суд повинен був приділити увагу, оскільки в процесі конфлікту із потерпілими йому було спричинено вогнепальні поранення і нанесено удар пляшкою по голові. В порушення кримінально-процесуального закону психіатрична експертиза була проведена лише через 1.5 міс. після нанесення йому вищевказаних травм. Апелянт вважає, що потерпілий ОСОБА_5 дав слідчому та суду неправдиві показання, стверджуючи, що він нікого не бив і ні в кого не стріляв. Неправдиві показання з приводу обставин справи дав суду і потерпілий ОСОБА_6 Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також суду говорили неправду. Суд не звернув увагу на те, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 постійно змінював свої показання, а тому вони є недостовірними в тій частині, що він бачив як апелянт перевіряв кишені потерпілого ОСОБА_5 і забирав його речі. Судом першої інстанції не були належним чином досліджені показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Показання потерпілих та названих свідків різняться між собою, а тому вони є недостовірними.

Досудовим слідством і судом не проводилась перевірка правомірності застосування зброї ОСОБА_5  Вважає, що кримінальна справа відносно нього слідчим Антонюком В.В. сфальсифікована.

При розгляді справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 прохає врахувати, що він є єдиним помічником-опікуном його мами ОСОБА_4, яка є пенсіонером та інвалідом 2 групи. Дільничний інспектор міліції його позитивно характеризує за місцем проживання, що не було взято судом до уваги. В апеляції ставиться питання про скасування вироку суду першої інстанції, виправдання засудженого та про направлення справи на додаткове розслідування для з’ясування усіх обставин справи.

Інших апеляцій по даній справі не подано.

Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримував, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проти задоволення апеляції не заперечували, прокурора, який пропонував апеляцію відхилити та залишити вирок без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Засуджений ОСОБА_1 безпідставно вказує в апеляції на те, що досудовим та судовим слідством не перевірено його психічний стан, оскільки в процесі конфлікту з потерпілими йому були спричинені вогнепальні поранення і нанесено удар пляшкою по голові, що могло відобразитись на  сприйнятті ним тих подій, які відбувалися в ніч на 20 червня 2010 року. Судово-психіатричну експертизу було проведено через 1,5 міс. після нанесення йому вищевказаних травм.

Так, при допиті ОСОБА_1 22.06.2010 року(а.с.91-92 т.1), тобто через два дні після скоєння злочинів,  він пояснив слідчому, що  «почуває себе нормально і може дати послідовні показання з приводу обставин справи».

З висновку наркологічної експертизи №400 від 14.07.2010 року видно, що в ОСОБА_1 відсутні психічні та психологічні розлади, на час скоєння злочину він міг усвідомлювати свої вчинки та керувати ними.

Висновком судово-психіатричної експертизи, яка була призначена слідчим 02.07.2010 року, через 12 днів після вчинення інкримінованих дій, підтверджено осудність ОСОБА_1, хоча згідно даного висновку в нього виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення правопорушення і виявлялися на момент проведення експертизи ознаки психічного розладу у вигляді емоційно лабільного розладу особистості.

Таким чином, час проведення даної експертизи не впливає на об’єктивність її висновків.

Посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції на те, що потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 давали суду неправдиві показання в частині обставин вчинення злочину не заслуговує на увагу, оскільки показання даних осіб були досліджені в судовому засіданні належним чином із з’ясуванням та усуненням незначних суперечностей, які мали місце в їх показаннях на досудовому та судовому слідстві.

Не відповідає дійсності зазначення ОСОБА_1 в апеляції про те, що досудовим слідством і судом не проводилась перевірка правомірності застосування зброї ОСОБА_5 і про те, що кримінальна справа відносно нього була сфальсифікована.

Під час розслідування даної кримінальної справи слідчим перевірялись усі обставини вчинення злочинів обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 З цією метою були проведені всі необхідні слідчі дії і по результатах перевірки слідчим 29.07.2010 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 по факту перевищення ним меж необхідної оборони за відсутністю в його діях складу злочину(а.с.292 т.1).

Досудове та судове слідство у даній справі проведено об’єктивно і у повному об’ємі із дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Дії ОСОБА_1 судом вірно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України як розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила аналогічний злочин і як хуліганство, вчинене групою осіб.

Міру покарання  ОСОБА_1 призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даних про його особу та усіх обставин справи, у тому числі і тих, на які він посилається в апеляції.

Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 22 грудня 2010 року відносно нього -  без зміни.

Головуючий                     

Судді