Справа № 219/5371/21

Провадження № 2/219/1167/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2022 року м. Бахмут Донецької області

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіна Н.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про стягнення заборгованності незаконно зменшеної і не виплаченої заробітної плати і пов`язані із нею наступні виплати, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про стягнення заборгованності незаконно зменшеної і не виплаченої заробітної плати і пов`язані із нею наступні виплати, моральної шкоди.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року було відкрито провадження у справі.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

       Після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутній оригінал позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про стягнення заборгованності незаконно зменшеної і не виплаченої заробітної плати і пов`язані із нею наступні виплати, моральної шкоди, а міститься лише ксерокопія позовної заяви, яка викладена російською мовою.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Згідно з частиною 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99 (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (стаття 10 Конституції України).

Відповідно до частини 4 статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене, позовна заява має бути викладена державною (українською) мовою.

А також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви за вимогу про стягнення моральної шкоди до суду судовий збір не сплачувався. У позові ОСОБА_1 заявляє про його звільнення від сплати судового збору посилаючись на те, що він має скрутний майновий стан, у зв`язку з чим просить звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, за її клопотанням, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову. Отже, у заявленому клопотанні слід відмовити.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що позов було подано у 2021 році, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року складав 2 270 гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового або немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн..

Відтак позивачу необхідно надати до суду документ на підтвердження оплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Оплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами:

Отримувач коштівДонецьке ГУК/Бахмутська МТГ/22030101 

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37967785 

Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) 

Код банку отримувача (МФО)899998 

Рахунок отримувачаUA788999980313191206000005584 

Код класифікації доходів бюджету22030101 

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Артемівський міськрайонний суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко» проти України від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185,187, 258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про стягнення заборгованності незаконно зменшеної і не виплаченої заробітної плати і пов`язані із нею наступні виплати, моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення заяви без руху - для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Рибкіна