КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

 01.02.2011                                                                                           № 15/532-б-44/37-б-50/557-46/543-б

 Суддя Київського апеляційного господарського суду Лосєв  А.М.

 розглянувши апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2007

 у справі № 15/532-б-44/37-б-50/557-46/543-б  

 за позовом                               ВАТ "Ватутінське АТП-2362"

 до                                                   ТОВ "Багатогалузва фірма "Республіканське управління механізації шляхового будівництва"

 про                                                  визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. №15/532-б було задоволено клопотання ініціюючого кредитора - Відкритого акціонерного товариства „Ватутінське АТП 2362” про припинення обов’язків розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_2 у справі №15/532-б, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (том справи – 1, аркуш справи – 135).

Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14.01.2011р., в якій просив скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. №15/532-б. Окрім того, до апеляційної скарги було додано заяву від 14.01.2011р. про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на вищевказану Ухвалу місцевого господарського суду.

Розглянувши вищезгадану заяву ОСОБА_1, апеляційний господарський суд встановив наступне.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України,  поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана Ухвала суду була прийнята місцевим господарським судом 16.01.2007р.

В заяві про відновлення строку на апеляційне оскарження Ухвали суду першої інстанції зазначено про те, що в процесі діяльності ОСОБА_1 стали відомі обставини щодо справи №15/532-б, які є істотними для прийняття законного судового рішення, а саме: відсутність сімейних обставин, на які ОСОБА_2 посилався, як на такі, що перешкоджають здійсненню ним, як  розпорядником майна, своїх повноважень.

З урахуванням вищенаведеного, апелянт  в своїй заяві від 14.01.2011р. зазначає про те, що він вважає за необхідне відновити строк на апеляційне оскарження Ухвали Господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. №15/532-б.

З цього приводу апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в своїй заяві апелянт взагалі не зазначає ані про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження Ухвали Господарського суду від 16.01.2007р., ані про те, коли йому стало відомо про існування обставин, якими він обґрунтовує свою заяву. Жодних доказів на підтвердження викладеного в заяві від 14.01.2011р. апелянт також не надав, тоді як згідно зі ст. ст. 33, 34  Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, остання неодноразово розглядалась судами всіх інстанцій і тричі направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, будь-яких обґрунтувань наявності підстав, які унеможливили подання апеляційної скарги в період з 16.01.2007р. по 14.01.2011р., тобто протягом майже чотирьох років після винесення місцевим господарським судом своєї Ухвали від 16.01.2007р., апелянтом не наведено.

Зважаючи на відсутність в заяві як обґрунтування, так і доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. №15/532-б, підстави для задоволення заяви та відновлення пропущеного строку відсутні.

Згідно з ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 53, 86, 91, 93 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

2.          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 14.01.2011р. на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. №15/532-б залишити без розгляду.

3.          Справу №15/532-44/37-50/557-46/543-б повернути до Господарського суду міста Києва.

Суддя