Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Одеса

Справа № 521/8409/20

Провадження № 2/521/256/22

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря        - Федорова А.В.,

Учасники справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_1 .

Представник – ОСОБА_2 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_3 .

Представник – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частини земельної ділянки, припинення права спільної сумісної вланості на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , за яким просив суд: поділити земельну ділянку площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виділивши у користування кожному по Ѕ частини земельної ділянки, посилаючись на такі обставини.

Відповідно до договору дарування, посвідченого 02.08.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим №4099, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох кам`яних житлових будинків під літ. «А, Б», загальною житловою площею 95,5 кв. м, та надвірних споруд: літ. «В, П» - дві літні кухні, літ. «Д, Ж, З, М, Н» - п`ять сараїв, «И» - гараж, літ. «К, Р» - два душі, літ. «О, Л» - дві вбиральні, №1, 3-5 - огорожа, І-ІІ - мостіння, III-ІV - теплиця, розташованого на земельній ділянці площею 987,0 кв. м за фактичним користуванням.

Право власності було зареєстровано в КП «БТІ» ОМР 28.08.2007 р., номер запису: 41453 в книзі: 285-22.

ОСОБА_3 відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.12.2006 р., справа № 2-7970/06 (набрало законної сили з 09.01.2007 р.), належить 5/6 частин вказаного домоволодіння. Право власності було зареєстровано в КП «БТІ» ОМР 16.07.2007 р., номер запису: 41453 в книзі: 285-22.

Відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 23.06.2015 р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації земельної ділянки: 27.08.2014 р., її кадастровий номер: 5110137300:53:013:0014. Номер запису про право власності: 10152280.

Так як і попередній власник 1/6 частини домоволодіння ОСОБА_1 користується житловим будинком літ. «Б», сараями літ. «Д, М», вбиральнею літ. «Л», теплицею ІV. ОСОБА_3 користується житловим будинком літ. «А» та рештою господарчих будівель.

Однак, відповідачка заявляє про свої претензії на 5/6 частин спільної земельної ділянки, вважаючи, що земельну ділянку необхідно виділити відповідно до часток співвласників у житловому будинку та господарчих спорудах. Оскільки у позасудовому порядку сторони не можуть вирішити спір, ОСОБА_1 змушений звернутися з даним позовом до суду.

ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог, надала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , за яким просила суд: визначити, що розмір належної ОСОБА_3 частки у праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 5/6 частин; виділити в натурі ОСОБА_3 5/6 частин земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму понесених та підтверджених судових витрат, в тому числі з правової допомоги.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на такі обставини.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 визнає факт перебування у власності сторін будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , набуто у власність 5/6 частин будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Малиновського районного суду міста Одеси по справі № 2-7970/06 від 29.12.2006 року.

Позивач є власником 1/6 частини вказаного будинку на підставі договору дарування від 02.08.2007 року.

Земельна ділянка перебувала та перебуває у користуванні, виходячи з розміру часток у праві спільної часткової власності на будинок. Разом з тим, звернувшись до суду із вказаним позовом, позивач ініціював виникнення спору щодо розміру часток співвласників земельної ділянки.

Відповідно до ст. 89 ЗК України, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, що належать співвласнику житлового будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Аналіз частини 5 ст. 89 ЗК України свідчить про те, що встановлена законом презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності не є абсолютною, а передбачає виключення, передбачені законом.

Ухвалою Малиновського районного суду від 29 вересня 2020 року по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, виконання якої доручено експертам Одеського науково-дослідного центру експертних досліджень ім. С.С. Скибинського.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 04 січня 2021 року поновлено провадження у справі у зв`язку з неможливістю виконання експертизи.

Сторони надали додаткові матеріали та просили суд призначити у справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, виконання якої доручити експертам Одеському науково-дослідному центру експертних досліджень ім. С.С. Скибінського, заявили про свою згоду на залучення до проведення експертизи інженерів геодезистів для виконання топографо-геодезичних вишукувань спірної земельної ділянки.

Ухвалою Малиновського районного суду від 17 лютого 2021 року по справі призначено судову комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам Одеського науково-дослідного центру експертних досліджень ім. С.С. Скибінського із залученням інженерів геодезистів для виконання топографо-геодезичних вишукувань земельної ділянки.

На вирішення експертизи поставити питання ОСОБА_1 :

1.Встановити можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 5110137300:53:013:0014, за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з урахуванням існуючої забудови та виходячи з рівності часток учасників спільної сумісної власності на земельну ділянку.

2.Встановити можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 5110137300:53:013:0014, за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з урахуванням існуючої забудови та виходячи з фактичного порядку користування сторонами земельною ділянкою.

Питання ОСОБА_3 :

       3. Який існує можливий варіант розділу земельної ділянки площею 0,1га, за адресою: АДРЕСА_1 , що найбільш відповідає розмірам часток співвласників в спільній частковій власності на будинок за вказаною адресою, тобто виходячи з того, що ОСОБА_3 належить 5/6 частин домоволодіння, а ОСОБА_1 1/6 частина домоволодіння, з врахуванням встановленого порядку користування домоволодінням?

Висновком експерта № 017/2021 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 12.07.2021 року надано відповіді: по першому питанню – один варіант поділу земельної ділянки, по другому питанню – не надається можливим надати відповідь, по третьому питанню – два варіанти поділу земельної ділянки.

Після отримання висновку судової експертизи від 12.07.2021 року сторони остаточно визначилися із позовними вимогами, про що подали відповідні заяви.

ОСОБА_1 просив суд провести поділ земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з відступом від рівності часток співвласників, з урахуванням існуючої забудови та фактично складеного порядку користування житловими будинками з господарськими будівлями та спорудами, виділивши ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0458 га (межі описані у графічному відображенні експертизи, малюнок № 4 - червоним кольором), виділивши ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0542г а (межі описані у графічному відображенні експертизи, малюнок №4 - зеленим кольором); стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості 0,042 га земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 107636 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним у ході розгляду справи судові витрати.

В обґрунтування вимог посилався на таке.

Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України земельна ділянка може перебувати у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників цієї власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників (спільна сумісна власність). Зазначена земельно-правова норма пов`язує спільну власність із визначеністю або невизначеністю частки.

Частки учасників спільної часткової власності на земельну ділянку як єдиний об`єкт, а відповідно, і частки їхніх прав на неї відомі заздалегідь. Ця визначеність часток закладена у самих підставах виникнення права спільної часткової власності, закріплених у статті 87 ЗК України, згідно з якою право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок, придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно- правовими угодами, прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами, за рішенням суду.

Відповідно до частини другої статті 88 ЗК України договір по спільну часткову власність на земельну ділянку має укладатися у письмовій формі та посвідчуватися нотаріально. Заздалегідь визначений розмір частки землі дає учаснику спільної часткової власності право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними, співвласників житлового будинку.

Відповідно до частини четвертої статті 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Нерухомий характер земельної ділянки зумовлює ту обставину, що виділення частки співвласника являє собою окремий випадок поділу спільної сумісної ділянки. Це випливає із закріпленого у частині п`ятій статті 89 ЗК України положення, згідно з яким поділ земельної ділянки, що є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відхилення від рівності часток може мати місце при поділі за судовим рішенням земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, під час якого буде встановлено, що конфігурація земельної ділянки або інші обставини не дають змоги забезпечити реальну рівність часток учасників спільної сумісної власності.

Обставина розміру часток співвласників житлового будинку з надвірними спорудами не є обов`язковою до застосування та вирішальною при вирішенні спору між співвласниками земельної ділянки, адже даний позов ґрунтується на вимогах про поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності.

За положенням частини п`ятої статті 89 ЗК України, поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше к передбачено законом або не встановлено судом.

Отже, при поділі земельної ділянки між співвласниками, розмір часток яких не було визначено, необхідно виходити із рівності часток співвласників.

Відповідачка заявляє про свої претензії на 5/6 частин спільної земельне ділянки, вважаючи, що землю необхідно ділити відповідно до часток співвласників житловому будинку та господарчих спорудах.

Відповідачка помиляється, ототожнюючи визначення порядку користування приватизованою земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння (враховуються частки співвласників у домоволодінні) та поділ земельної ділянки приватизованої у спільну сумісну власність (адже у цьому разі сторони шляхом приватизації добровільно погодились на сумісне користування землею, тобто, у рівних частках).

Правовідносини, що існували до приватизації спірної земельної ділянки, на час, коли земельна ділянка перебувала у користуванні у сторін, та правовідносини після її приватизації - не одні й ті ж самі правовідносини.

Твердження про те, що суд повинен застосувати положення частини четвертої статті 120 ЗК України, є безпідставними, оскільки вказана норма підлягає застосуванню у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, тоді як спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а отже, у разі виділення частки співвласника, такі частки, за відсутності обставин, визначених частиною п`ятою статті 89 ЗК України, є рівними.

Вірність такого підходу для врегулювання спірних правовідносин відповідає правовим висновкам, викладеним у Постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 р., справа № 554/5861/18-ц. Необхідність застосування саме принципу рівності часток співвласників спільної сумісної власності на земельну ділянку, відображена у Постанові Верховного Суду від 29.08.2019 р., справа № 127/59/15-ц.

У висновку експерта від 12.07.2021 р. пропонується провести розподіл земельної ділянки, площею 0,1га, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з відступом від рівності часток співвласників, з урахуванням існуючої забудови та фактично складеного порядку користування житловими будинками з господарськими будівлями та спорудами, виділивши ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0458 га (межі описані у графічному відображенні експертизи, малюнок №4 - червоним кольором), виділивши ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0542га (межі описані у графічному відображенні експертизи, малюнок № 4 - зеленим кольором).

З цим запропонованим експертом варіантом розподілу спільної сумісної земельної ділянки ОСОБА_1 згоден, оскільки він максимально відповідає рівності часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, враховує існуючу забудову та відповідає фактичному порядку користування спірною земельною ділянкою, який склався та тривалий час існує між сторонами.

ОСОБА_3 просила суд: визначити, що розмір належної ОСОБА_3 частки у праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, становить 5/6 частин.

Виділити в натурі ОСОБА_3 75/100 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 511037300:53:013:0014), що становить 0,0753 га, відповідно до висновку експерта №017/2021 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 12.07.2021 року, згідно першого варіанту розподілу земельної ділянки запропонованого у відповіді експерта на третє питання, відповідно до якого ОСОБА_3 , виділяється частина земельної ділянки, межі якої описані у вказаному варіанті експертизи.

Площа частини земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_3 становить – 0,0753 га, яка відповідає 75/100 частинам, що на 8/100 частин (або 0,0080 га) менше її ідеальної частки.

Вхід на територію частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_3 , організовується з боку АДРЕСА_1 , через існуючу металеву хвіртку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 розмір грошової компенсації ринкової вартості за 0,0080 га (або 80 кв. м.) земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 205022,00 (двісті п`ять тисяч двадцять дві) гривні 00 коп.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:53:013:0014.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму судові витрати в сумі 24022,40 (двадцять чотири тисячі двадцять дві) гривні 40 коп., які складаються з: витрат по оплаті судового збору - 2522,40 грн.; витрат на правову допомогу – 12000,00 грн.; витрат за проведення експертиз – 9500,00 грн.

В обґрунтування вимог посилалася на таке.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності з виділенням частки співвласника може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Аналіз частини п`ятої статті 89 Земельного кодексу України свідчить про те, що встановлена законом презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності не є абсолютною, а передбачає виключення, встановлені законом.

_За ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Системний аналіз ст. 89 ЗК України та ч. 4 ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України свідчить про похідний характер права власності на земельну ділянку від права власності на житловий будинок.

Статтею 377 ЦК України встановлюється, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

ОСОБА_1 , заявивши відповідний позов, виходив з того, що юридична доля земельної ділянки та житлового будинку не є єдиною, оскільки момент приватизації вказаної земельної ділянки мав місце після набуття права власності на частину житлового будинку. Такий висновок є хибним, з огляду на наступне.

До приватизації земельної ділянки на праві спільної сумісної власності, вказана земельна ділянка перебувала у користуванні та володінні позивача та відповідача на правових підставах, з чого випливає, що при вирішенні питання щодо встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою, судом було б враховане положення ч. 4 ст. 120 ЗК України та визначений порядок відповідно до розміру часток права власності на житловий будинок. При цьому, пред`явлення позову можливе за умов наявності реального спору про право цивільне, тоді як між сторонами не виникало суперечок щодо розміру часток, ОСОБА_1 визнавав належність ОСОБА_3 5/6 частин будинку.

При здійсненні приватизації земельної ділянки кількома співвласниками будинку вказані особи можуть реалізувати своє право на приватизацію лише шляхом приватизації у спільну сумісну власність.

Відповідно до ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає а) при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами; г) за рішенням суду.

Таким чином, жодна з підстав, передбачених ст. 87 ЗК України, не передбачала право співвласника житлового будинку приватизувати земельну ділянку на праві спільної часткової власності.

Саме з цих підстав, позивачем та відповідачем було вирішено приватизувати земельну ділянку на праві спільної сумісної власності, що відповідно до ст. 89 ЗК України є єдиним можливим способом реалізації права на приватизацію земельної ділянки у випадку множинності осіб співвласників житлового будинку.

Таким чином, виконання вимог законодавства щодо приватизації земельної ділянки не може бути підставою для зменшення належної частки у разі виділу/поділу земельної ділянки.

Вищезазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. Вказаний принцип застосований в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року № 686/9580/16-ц.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, висновок судової експертизи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволенню з таких підстав.

Відповідно до договору дарування, посвідченого 02.08.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим № 4099, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох кам`яних житлових будинків під літ. «А, Б», загальною житловою площею 95,5 кв. м, та надвірних споруд: літ. «В, П» - дві літні кухні, літ. «Д, Ж, З, М, Н» - п`ять сараїв, «И» - гараж, літ. «К, Р» - два душі, літ. «О, Л» - дві вбиральні, №1, 3-5 - огорожа, І-ІІ - мостіння, III-ІV - теплиця, розташованого на земельній ділянці площею 987,0 кв. м за фактичним користуванням.

Право власності було зареєстровано в КП «БТІ» ОМР 28.08.2007 р., номер запису: 41453 в книзі: 285-22.

ОСОБА_3 відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.12.2006 р., справа № 2-7970/06 (набрало законної сили з 09.01.2007 р.), належить 5/6 частин вказаного домоволодіння. Право власності було зареєстровано в КП «БТІ» ОМР 16.07.2007 р., номер запису: 41453 в книзі: 285-22.

Таким чином, спірне домоволодіння є об`єктом права спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_1 належить 1/6 частка, а ОСОБА_3 – 5/6 часток домоволодіння.

Отже, до співвласників домоволодіння перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщені відповідні частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, та частини земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування.

Відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 23.06.2015 р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації земельної ділянки: 27.08.2014 р., її кадастровий номер: 5110137300:53:013:0014. Номер запису про право власності: 10152280.

При передачі земельної ділянки у власність співвласникам (сторонам у справі) для обслуговування та будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, оскільки земельна ділянка розташована у м. Одесі, то вказані особи за змістом законодавства мали право на отримання у власність земельної ділянки у розмірі до 0,10 га, крім випадків, якщо земельна ділянка, на якій розташовано будинок, є меншою за розміром.

Співвласникам (сторонам у справі) передано у спільну сумісну власність земельну ділянку для обслуговування та будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд у розмірі 0,1 га.

Кожна із сторін отримала у власність земельну ділянку не меншу ніж та, на якій розташоване його нерухоме майно та необхідна для їх обслуговування.

Згідно з частиною третьою статті 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, за результатом системного аналізу усіх зазначених норм матеріального права, які були чинними на час зазначених правовідносин та на момент переходу права власності на домоволодіння, можна зробити висновок, що в разі набуття права спільної сумісної власності на земельну ділянку співвласниками домоволодіння з визначеними частками право власності на земельну ділянку переходить відповідно до розміру їх часток.

Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних відносинах викладено Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-1726цс16.

У подальшому саме такої позиції дотримувався законодавець при внесенні наступних змін до ЦК України та ЗК України.

Так, на час отримання у власність сторонами своєї частки вказаного домоволодіння (16.07.2007 р. для ОСОБА_3 та 28.08.2007 р. для ОСОБА_1 ) за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відтак, до сторін перейшла частина земельної ділянки, яка належала попереднім співвласникам будинку і на якій була розміщена належна кожному частина домоволодіння, та земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування, що пропорційна її частці у домоволодінні.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку; учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 6 розділу Х ЗК України у відповідній частині; право громадян на постійне користування земельною ділянкою, яке вони набули до набрання чинності ЗК України, є чинним на теперішній час.

Ч. 5 ст. 89 ЗК України передбачає загальне правило про визначення часток у праві спільної сумісної власності: вони є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Більш детальне регулювання відповідних правовідносин передбачене ст. ст. 370 - 372 ЦК України, які також виходять із рівності часток у праві спільної сумісної власності, допускаючи, проте, винятки із цього правила з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»- виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам жилий будинок, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати вказану угоду, коли вона явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Судом встановлено, що розмір часток у спільній власності на земельну ділянку сторонами не визначався і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, а тому при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має сторони, слід виходити з розміру її частки у вартості домоволодіння на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Щодо факту фактичного користування земельною ділянкою.

Сторонами до суду надано кілька технічних паспортів на домоволодіння: технічний паспорт від 28.06.1989 р., технічний паспорт від 23.02.2001 р., технічний паспорт від 10.11.2005 р., технічний паспорт від 29.03.2007 р., технічний паспорт від 20.05.2011 р. за якими неможливо достеменно встановити існування фактичного користування приватизованою земельною ділянкою до її приватизації співвласниками.

Крім того, ухвалою Малиновського районного суду від 17 лютого 2021 року по справі призначено судову комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, за якою другим питанням за клопотанням ОСОБА_1 мало було вирішено: встановити можливі варіанти поділу земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 5110137300:53:013:0014, за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з урахуванням існуючої забудови та виходячи з фактичного порядку користування сторонами земельною ділянкою.

У висновку експерта від 12.07.2021 р. по вказаному питанню визначено, що, виходячи з проведеного візуального огляду земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності, експертом було встановлено, що між співвласниками відсутній фактично складений порядок користування зазначеною земельною ділянкою, отже, встановити можливі варіанти поділу земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з урахуванням існуючої забудови та виходячи з фактичного порядку користування сторонами земельною ділянкою, експерту не надається можливим.

За викладених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 – задоволенню, саме згідно першого варіанту розподілу земельної ділянки запропонованого у відповіді експерта на третє питання.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За викладених обставин, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати в сумі 24022,40 (двадцять чотири тисячі двадцять дві) гривні 40 коп., які складаються з: витрат по оплаті судового збору - 2522,40 грн; витрат на правову допомогу – 12000,00 грн; витрат за проведення експертиз – 9500,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 81, 89, 95, 141, 263, 265, 268, 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Визначити, що розмір належної ОСОБА_3 частки у праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, становить 5/6 частин.

Виділити в натурі ОСОБА_3 75/100 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 511037300:53:013:0014), що становить 0,0753 га, відповідно до висновку експерта №017/2021 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 12.07.2021 року, згідно першого варіанту розподілу земельної ділянки запропонованого у відповіді експерта на третє питання, відповідно до якого ОСОБА_3 , виділяється частина земельної ділянки, межі якої описуються наступним чином:

-від точки 4, по прямій лінії на відстані 11,98м (до точки 5);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстань 1,0м (до точки 6);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,40м (до точки 7);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,66м (до точки 8);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,84м (до точки 9);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 2,0м (до точки 10);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,61м (до точки 11);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 7,09м (до точки 12);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстань 6,99м (до точки 13);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 15,56м (до точки 17);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 10,1м (до точки 18);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 7,2м (до точки 19);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 1,25м (до точки 20);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,07м (до точки 21);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 18,81м (до точки 22);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 16,63м (до точки 23);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 3,99м (до точки 24);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,57м (до точки 25);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,52м. до первісної точки відліку (до точки 4).

Площа частини земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_3 становить – 0,0753 га, яка відповідає 75/100 частинам, що на 8/100 частин (або 0,0080 га) менше її ідеальної частки.

Вхід на територію частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_3 , організовується з боку АДРЕСА_1 , через існуючу металеву хвіртку.

Визначити, що розмір належної ОСОБА_1 частки у праві власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, становить 1/6 частина.

Виділити в натурі ОСОБА_1 25/100 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 511037300:53:013:0014), що становить 0,0247 га, відповідно до висновку експерта №017/2021 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 12.07.2021 року, згідно першого варіанту розподілу земельної ділянки запропонованого у відповіді експерта на третє питання, відповідно до якого ОСОБА_1 виділяється частина земельної ділянки, межі якої описуються наступним чином:

-від точки 7, по прямій лінії на відстані 2,45м (до точки 2);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 2,91м (до точки 3);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,91 м (до точки 4):

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 11,98м (до точки 5);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,0м (до точки6):

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,40м (до точки 7);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,66м (до точки 8);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,84м (до точки 9);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 2,0м (до точки 10);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,61м (до точки 11);

-з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 7,09м (до точки 12);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 6,99м (до точки 13);

-з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,28м (до точки 14);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 8,70м (до точки 15);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,51м (до точки 16);

-далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 3,54м до первісної точки відліку (до точки 7).

Площа частини земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_1 , становить - 0,0247 га, яка відповідає 25/100 частинам, що на 8/100 частин (або 0,0080 га) більше його ідеальної частки.

Вхід (в`їзд) на територію частини земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_6 організовується з боку АДРЕСА_1 , через існуючі металеві ворота, обладнані хвірткою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 розмір грошової компенсації ринкової вартості за 0,0080 га (або 80 кв. м.) земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:53:013:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 205022,00 (двісті п`ять тисяч двадцять дві) гривні 00 коп.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:53:013:0014.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму судові витрати в сумі 24022,40 (двадцять чотири тисячі двадцять дві) гривні 40 коп., які складаються з: витрат по оплаті судового збору - 2522,40 грн.; витрат на правову допомогу – 12000,00 грн.; витрат за проведення експертиз – 9500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складено 14 лютого 2022 року.

Головуючий                                          В.К.Гуревський