Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/107/2022 Справа № 635/3271/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3

перекладача – ОСОБА_4

захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000670 від 10.05.2015 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України,- 

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України. Стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обрано запобіжний захід – тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 18 лютого 2022 2021 року.

У судове засідання з`явились прокурор, перекладач, захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 доставлено конвоєм.

У судовому засіданні прокурор Харківської обласної прокуратури звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого  ОСОБА_7 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення скоєного у складі організованої групи, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, він не є громадянином жодної з держав, раніше вчиняв злочини на території інших держав, у тому числі втечу з-під варти, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення;

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованих особливо тяжких кримінальних правопорушень скоєних у складі організованої групи, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, має зареєстроване місце проживання у іншій державі, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких, та скоєний у складі організованої групи, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

       Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_5 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на нічний домашній арешт або особисте зобов,язання .

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_5 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов,язання.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 заперечували .

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прийшов до наступного висновку.

За вимогами частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції»,  зазначив, що  особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою без громадянства, не має постійного місця проживання, зокрема, реєстрації, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу, раніше вчиняв злочини на території інших держав, у тому числі втечу з-під варти.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має громадянство іншої країни, одружений, має двох неповнолітніх синів, раніше не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу, зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України не має.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_9 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має громадянство іншої країни, не одружений, раніше не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і осіб які обвинувачуються у його вчиненні, а також те, що один із інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених строком на 60 днів.

Суд також зазначає, що продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 альтернативних запобіжних заходів, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183,331, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт або особисте зобов,язання - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов,язання - відмовити.

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених  ОСОБА_7 , ОСОБА_8  та  ОСОБА_9  – задовольнити.

Продовжити  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 15 квітня 2022 року.

Продовжити  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до  15 квітня 2022 року.

Продовжити  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до  15 квітня 2022 року .

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти  днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України,.

       Суддя- ОСОБА_1