УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„23" квітня 2007 р.                                                                                   м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                          Ясеновенко Л.В.

суддів                                                      Матківського Р.Й.,  Соколовського В.М.

секретаря                                                Юрків І.П.

з участю        адвоката                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3до Саджавської сільської ради,  Івано-Франківського ОБТІ,  ОСОБА_4 таОСОБА_5 про визнання незаконними рішення виконкому сільської ради від 18.12.2003 року та свідоцтва про право власності на житловий будинок,  визнання права власності на Уг частину житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно за апеляційними скаргами ОСОБА_4 таОСОБА_5 на рішення Надвірнянського районного суду від 23 лютого 2007 p.,

встановила:

Рішенням Надвірнянського районного суду від 23 лютого 2007 р. задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  до Саджавської сільської ради,  Івано-Франківського ОБТІ, ОСОБА_4. таОСОБА_5 про визнання незаконними рішення виконкому сільської ради від 18.12.2003 року та свідоцтва про право власності на житловий будинок,  визнання права власності на Уг частину житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно.

Постановлено поновити ОСОБА_2 строк позовної давності та визнати незаконним рішення виконкому Саджавської сільської ради від 18.12.2003 р. №138 і свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1,  яке видане на ім"я ОСОБА_6.

Постановлено також визнати за ОСОБА_2 право власності на Уг частину житлового будинку АДРЕСА_1,  визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1,  визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 таОСОБА_5 подали апеляційні скарги на рішення суду та зазначили,  що суд безпідставно поновив позивачці строк позовної давності,  оскільки ОСОБА_2 протягом 1993-2006 років неодноразово отримувала документи у сільській раді і їй було відомо про оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок лише на ім"я ОСОБА_6

Просять рішення суду скасувати.

Справа №22-ц-491/2007 р.                                Головуючий у І інстанції Міськевич О.Я.

Категорія 5                                                          Доповідач: Ясеновенко Л.В.

2

Заслухавши судцю-доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено,  що з 21.02.1987 р. по 16.01.2001 р. позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і у них є двоє дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

За період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 побудували житловий будинок АДРЕСА_1 Надвірнянського району Івано-Франківської області. Наведена обставина підтверджена поясненнямии свідків ОСОБА_8,  ОСОБА_9 та ОСОБА_10Не заперечувала даного факту і відповідачкаОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається,  що рішенням від 18.12.03 р. №138 виконкому Саджавської сільської ради право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_6,  а 02.03.2005 р. йому видано свідоцтво про право власності.

При таких обставинах справи суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог.

ПосиланняОСОБА_4. таОСОБА_5 у скарзі на те,  що суд безпідставно поновив позивачам строк звернення до суду не заслуговують на увагу,  оскільки позивачі не пропустили цей строк.

Відповідно до  ст.  257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А згідно  ст.  261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу,  яка його порушила.

Як було зазначено вище,  рішення про оформлення права власності на спірне будинковолодіння було прийнято 18.12.2003 року,  свідоцтво про право власності видано 02.03.2005 p.,  а позовна заява була подана 04.09.06 p.,  тобто в межах строку,  передбаченого законодавством.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308 ЦПК,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 таОСОБА_5 відхилити,  а рішення Надвірнянського районного суду від 23 лютого 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.