Справа №2-1002/11

        категорія №  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Лемешко А.С.,

при секретарі –Пус М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту в сумі 304 367,72 гривень та судові витрати. Вимоги мотивовані тим, що 12.10.07 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №266, згідно умов, якого відповідачці передавалися в тимчасове користування сума грошових коштів на умовах повернення у розмірі 39600 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 10.10.10 року і сплатою 18% річних за користування грошовими коштами. Також 12.10.07 року між позивачем і обома відповідачами був підписаний і узгоджені всі умови договору поруки, згідно умов, якого у випадку порушення позичальником зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідач ОСОБА_2 несе відповідальність за невиконання всіх зобов'язань боржником ОСОБА_1 Станом на 18.08.10 рік заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором складає 38 576 доларів США , що згідно курсу НБУ еквівалентно 304 367 грн. 72 коп. У зв'язку з невиконанням з боку боржників взятих на себе договірних зобов'язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою та просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості в солідарному порядку.

У судовому засіданні представник позивача Шмаков М.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з наведених в позові підстав та пояснив, що сторонами при підписанні умов договору в тому числі і поруки, роз'яснювалися покладені на них обов'язки щодо належного виконання, однак, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань представник позивача просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості в розмірі 304 367 грн. 72 коп. та судові витрати в сумі 1820 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що між сторонами дійсно був укладений 12.10.07 року договір кредиту № 266, згідно умов якого відповідачу ОСОБА_1 передавалися грошові кошти у розмірі 39600 доларів США, проте, в силу положень законодавства про позику дані грошові кошти передаються позичальникові у власність, а тому позичальник має право розпорядження ними на свій розсуд. Також представник вказує, що не повернення грошових коштів позичальником жодним чином не порушує права кредитора, а тому і з даними позовними вимогами позивач не мав права звертатися до суду у зв'язку з відсутністю предмета спору, а також у зв'язку з відсутністю встановленого цивільним законодавством такого способу захисту як стягнення заборгованості. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що 12.10.07 року між сторонами по справі був укладений договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_2 приймає на себе відповідальність за виконання основного зобов'язання за договором кредиту з боку позичальника, а саме ОСОБА_1 Однак між кредитором і боржником ОСОБА_1 були підписані додаткові угоди, згідно умов яких не однократно змінювався розмір відсоткової ставки за користування кредиту, а саме з 14% до 18% без погодження та повідомлення поручителя, тобто ОСОБА_2 Враховуючи дані обставини заявлені позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за договором кредиту від 12.10.07 року № 266, укладеного між позивачем і відповідачем ОСОБА_1, та ОСОБА_2 вважає необґрунтованими, а тому просить у їх задоволенні відмовити.           

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2007 року між ПАТ „ІМЕКСБАНК” і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 266, згідно умов якого позичальнику ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру передавалися грошові кошти в розмірі 39600 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 10.10.2010 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами. Факт видачі та передачі грошових коштів позивачем позичальнику на зазначену суму підтверджується розпорядженням операційного відділу від 12.10.07. і заявкою на видачу готівки № 155/18.

28.01.2008 року та 28.05.2008 року між ПАТ „ІМЕКСБАНК” і відповідачем ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди №1 та №2 відповідно щодо зміни розміру відсотків з 14% до 16% та 18% відповідно.

Також 12.10.07 року між сторонами по справі був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання щодо відповідальності за належне виконання з боку позичальника ОСОБА_1, які випливають з договору кредиту № 266 про 12.10.07 року.

Як вбачається зі змісту п.1.2. договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором - боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В силу статей 610,611 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, на боржника ОСОБА_1 зобов'язання зі своєчасного повернення та сплати встановлених відсотків за користування грошовими коштами також покладено в силу п. 3.3.7.; п.3.3.6.; 2.4.-2.5. договору кредиту.

Станом на 18.08.2010 рік за позичальником ОСОБА_1 утворилася заборгованість за вказаним договором кредиту в розмірі 38576 доларів США 38 центів, а саме: заборгованість по кредиту – 2200 доларів США; прострочена заборгованість 24 275 доларів США 34 цента, пеня за прострочення виконання зобов'язань по кредиту –3 244 доларів США, заборгованість за відсотками - 24 долара США 75 цента; прострочена заборгованість за відсотками 7795 доларів США 52 цента, пеня за прострочення зобов'язання за відсотками 1036 доларів США 55 центів, що на день утворення заборгованості згідно курсу НБУ становить 304 367 грн. 72 коп..

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_4 відносно того, що грошові кошти за договором кредиту передані позичальникові у власність, а тому позичальник має право розпорядження ними на свій розсуд, оскільки в силу положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язані надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Також суд не може взяти до уваги доводи  представника відповідача ОСОБА_4 відносно того, що позивачем невірно вибраний спосіб захисту порушених прав, оскільки факт заборгованості та неналежного виконання зобов'язань з боку позичальника ОСОБА_1 знайшов своє повне підтвердження, тому неналежним виконанням своїх зобов'язань з боку позичальника фактично порушено майнові права банку на зазначену суму грошових коштів і в ст. 12 ГК України не встановлено вичерпний перелік способів захисту цивільних прав.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 щодо безпідставності вимог до поручителя в частині сплати сум з урахуванням 18 відсотків, встановлених згідно додаткових угод до кредитного договору суд оцінює критично, оскільки в силу положень п. 3.1. договору поруки, поручитель відповідає в повному розмірі за відшкодування боржником збитків і за плату відсотків (штрафу, пені) за основним договором. Зміна розміру відсотків не є зміною основного зобов'язання, а є лише зміною однієї з умов основного зобов'язання, з яким поручитель при підписанні договору поруки був ознайомлений.

В силу умов п.1.2. договору поруки та вимог ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509,526,530,554,610,629,1048,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3,10,60,84,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, р/с № 12000009999027 в НБУ, МФО 328384, код ЕГРПОУ 20971504) заборгованість за договором кредиту №266 від 12.10.2007 року в розмірі 304367 гривень 72 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” суму судового збору в розмірі 1700 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий –суддя:                                        /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду  м. Севастополя                                                                                А.С. Лемешко