Справа № 2-2782/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (в подальшому відповідач-1), ОСОБА_2 (в подальшому відповідач-2) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.05.2008 між позивачем і відповідачем-1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11342148000, згідно з яким позивач надав відповідачеві-1 кредитні кошти в розмірі 108 450 доларів США, а відповідач-1 зобов’язався їх прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором.

Проте відповідач-1 порушив свої зобов’язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 15.07.2010 складає 121 092,37 доларів США, що еквівалентно 956 896,13 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 202494 від 07.05.2008. Відповідно до умов договору поруки відповідач-2 зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 його зобов’язань, що виникли з кредитного договору в повному обсязі, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 є солідарною.

Зважаючи на те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач, скориставшись своїм правом на збільшення позовних вимог, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 131 612,95 доларів США, що станом на 14.02.2011 становить 1 045 467,47 грн., а також понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що у зв’язку із світовою кризою фінансова спроможність ОСОБА_1 погіршилася, тому вона не має можливості здійснити погашення кредиту.

Представник відповідача-2 також заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити у частині позовних вимог до ОСОБА_2, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася, так як банк протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителя.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.05.2008 між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1. укладено договір про надання споживчого кредиту № 11342148000, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 108 450 доларів США, а останній зобов’язався погасити кредит і сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором (п. 1.1. кредитного договору). Сторони домовилися, що процентна ставка складає 13 % річних (п.1.3.1 кредитного договору). Згідно з п. 4.1 зазначеного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 п. 1.1.  Статуту в редакції від 27.10.2009 рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 27.10.2009 Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(а.с. 31). Зміна найменування юридичної особи підтверджується також копією свідоцтва про державну реєстрацію № 423320 від 18.12.2009 (а.с. 33) та копією довідки з ЄДРПОУ № 313572 від 21.12.2009 (а.с. 34).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, видав відповідачу-1 грошові кошти у розмірі 108 450 доларів США, що підтверджується банківською випискою (а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит строком до 07.05.2020 (п. 1.2.2 кредитного договору).

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.1.3 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати процентів за користування ним, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит у сторону зменшення у разі, зокрема,  порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх зобов’язань строком більше ніж на один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач-1 систематично порушував свої зобов’язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким станом на 14.02.2011 заборгованість відповідача-1 за кредитним договором складає 131 612,95 доларів США (1 045 467,47) грн., з яких:

99 806,60 доларів США (792 813,73 грн.) –заборгованість за кредитом;

26 977,99 доларів США (214 299,66 грн.) –заборгованість по процентам за користування кредитом;

1 803,84 доларів США (14 328,81 грн.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

3 024,52 доларів США (24 025,27 грн.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 111-120).

Частиною 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Встановлено, що 07.05.2008 між АКІБ «УкрСиббанк»(кредитором) та ОСОБА_2 (поручителем) укладено договір поруки № 202494 (а.с. 13), згідно з яким поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1. (боржником) усіх її зобов’язань перед кредитором, що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 11342148000 від 07.05.2008 у повному обсязі, як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1 договору поруки); поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору (п. 1.3 договору поруки); відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.4 договору поруки).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов’язок боржників передбачений ст. 543 ЦК України, згідно з якою у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач-2 також є зобов’язаним перед позивачем, як солідарний боржник.

На  виконання положень п. 6.2 кредитного договору банк надсилав відповідачу-1 вимогу № 136-21-40-36/1149 від 07.08.2009 про дострокове виконання зобов’язань (а.с. 125), однак відповідачем-1 взяті на себе зобов’язання не виконані.

З огляду на це, банк пред’явив вимогу до поручителя. Оригінал письмового документу був оглянутий судом у судовому засіданні. Представник відповідача-2 стверджувала, що останній її не отримував. Судом було встановлено, що дана вимога була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання. Проте, вона надсилалася на адресу місця реєстрації ОСОБА_2, іншої адреси він банку не повідомив, тому вважається, що він отримав дану вимогу.

З огляду на викладене, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт неналежного виконання ОСОБА_1. зобов’язання за кредитним договором. Відповідальність разом з нею, як солідарний боржник, несе і її поручитель.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів  на користь позивача, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1700 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 543, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11342148000 від 07 травня 2008 року  та договором поруки № 202494 від 07 травня 2008 року в сумі 131 612,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 14 лютого 2011 року складає 1 045 467 гривень 47 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий