У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 30 березня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                 Пшонки М.П.,

суддів:                            Гончара В.П.,                           Дем’яносова М.В.,

                                        Євграфової Є.П.,                      Колодійчука В.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про реальний поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 4 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 червня 1994 року між сторонами укладено шлюб, 7 червня 2007 року – шлюб розірвано. Дітей від спільного життя немає. У червні 1999 року була куплена квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім’я відповідача. Оскільки квартира придбана у період шлюбу, позивачка після неодноразових уточнень просила провести реальний поділ спірної квартири, виділивши по 1/2 частині квартири кожному.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від     5 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 4 жовтня 2010 року рішення міськрайонного суду скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 Проведено поділ спільно нажитого майна подружжя, визнано за позивачкою і відповідачем право власності на 1/2 частини за кожним квартири АДРЕСА_1.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати  рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення міськрайонного суду та задовольняючи позов ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а відповідачем не надано доказів, що виручені від продажу іншої квартири особисті кошти були використані для купівлі спірної квартири.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

Судом установлено, що 21 червня 1994 року між сторонами зареєстровано шлюб (а.с.6), який розірвано рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 7 червня 2007 року.

За договором купівлі-продажу від 3 червня 1999 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_1, продаж вчинено за 11 109 грн. (а. с. 7, 18-19, 32).

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказав про те, що гроші на придбання спірної квартири, є його особистими грошима, що підтверджується наявними письмовими доказами.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу та його батьку –       ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності належала квартира АДРЕСА_1  (а. с. 69).

27 травня 1999 року вищезазначена квартира була продана        ОСОБА_8 за 23 626 грн. (а. с. 68).

Суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи, давши їм  належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна квартира була придбана ОСОБА_4 за його особисті кошти, виручені від продажу квартири, що належала як співвласникам відповідачу та його батьку.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 4 жовтня 2010 року скасувати, рішення  Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 3 листопада 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді: В.П. Гончар

М.В. Дем’яносов

Є.П. Євграфова

В.М. Колодійчук