Судове рішення #1433676

                                                                                                 

                                                                                                              Справа №  2 -345/07 р.

 

                                                           Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я 

                                               І М  Е Н Е  М           У К Р А Ї Н И

 

            06 грудня   2007  р.                              

            Близнюківський районний суд Харківської області у складі  -  судді  Мороза  О.І. при секретарі Масловій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської  області цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1до Територіальної громади Близнюківської селищної ради Близнюківського району  Харківської області  про визнання  дійсним договору купівлі-продажу  і права власності на будівлю дільниці допоміжного виробництва, треті особи:  Лозівська філія товарної біржі, Товариство з обмеженою відповідальністю „РТП” Близнюківського району Харківської області,

 

                                                         В С Т А Н О В И В :

 

   ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіальної громади Близнюківської селищної ради Близнюківського району  Харківської області  про визнання  дійсним договору купівлі-продажу № 294 дільниці  допоміжного виробництва (надалі будівля),  укладеного 19 серпня 2000 року  на Лозівській філії Харківської товарної біржі  між ним та Організацією орендарів  Близнюківського орендного ремонтно-транспортного підприємства та визнання за ним права власності на цю  будівлю, посилаючись на наступне.

19 серпня 2000 року  на підставі зазначеного вище договору він придбав  будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за яку сплатив 1640 гривень. Близнюківським бюро технічної інвентаризації в реєстрації права власності на цю будівлю за ним  було відмовлено з посиланням на те, що  угода нотаріально не посвідчена. А тому і просить визнати за ним право власності на придбану будівлю, а  вказаний в позові договір купівлі-продажу дійсним.

 В судовому засіданні позивач на задоволені позову наполягав пославшись на докази які містяться у справі.

 Представники відповідача та третіх  осіб в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Ними надані до суду письмові  заяви про розгляд справи за відсутності їх представників в яких вказали, що проти задоволення позову вони не заперечують з наслідками задоволення позову ознайомлені.

       Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України,  суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.     

   Матеріалами справи встановлено.

   19 серпня 2000 року  на Лозівській філії Харківської товарної біржі  між ОСОБА_1  та Організацією орендарів  Близнюківського орендного ремонтно-транспортного підприємства  укладено договір купівлі-продажу № 294 дільниці  допоміжного виробництва,  що розташована за адресою: АДРЕСА_1,  який за своїм змістом  відповідно до ст. 41 ЦК України (в ред.1963 р.)  є угодою. 

Сторони в цьому договорі пойменовані як  продавець та покупець.

 Відповідно до ст. 48 ЦК України ( в ред.1963 р.) недійсною є  та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. З даного договору його недійсність  не вбачається.

 

 

 

 

 

 

 Відповідно до ст. 224 ЦК України ( в ред.1963 р.)  за договором купівлі-продажу продавець  зобов'язується передати майно у власність  покупцеві, а покупець  зобов'язується прийняти майно  і сплатити  за нього певну грошову суму. 

 Як видно з  матеріалів справи,   сторони свої зобов'язання виконали.  За отриману будівлю ОСОБА_1 продавцеві  сплатив  по квитанції від 10.08. 2000 року 1640,00 гривен і  28.08. 2000 року  вказана вище будівля перейшла у його власність, що підтверджено  довідкою продавця.

Відповідно до ч.1 ст. 128  ЦК України ( в ред.1963 р.)  право власності у набувача майна  за договором  виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом  або договором. Оскільки в договорі зазначене питання не оговорене, то вбачається що ОСОБА_1 набув право власності на будівлю з моменту її передачі.

 Відповідно до ст. 15  чинного на той час Закону України „Про товарну біржу”. угоди зареєстровані на  товарній біржі нотаріальному посвідченню не підлягали.

Сторони по цьому договору та інші особи  укладений договір  як і право власності ОСОБА_1на набуту будівлю не оспорювали.  Договір нотаріально  на час звернення до суду не посвідчувався.

 Відповідно  до ч.2  ст. 220 ЦК України (в ред.2003 р.) якщо сторони домовилися  щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне  або часткове виконання договору, але одна із сторін  ухилилася від його  нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, сукупність наведених доказів дозволяє суду дійти висновку про необхідність повного  задоволення вимог, заявлених позивачем у позові.

  Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд,-

 

                                                         В И Р І Ш И В  :

      Позов задовольнити.

      Визнати дійсним договір  купівлі-продажу № 294 дільниці  допоміжного виробництва,   укладений  19 серпня 2000 року  на Лозівській філії Харківської товарної біржі  між гр-н  ОСОБА_1та Організацією орендарів  Близнюківського орендного ремонтно-транспортного підприємства та  право власності  за ним на цю  будівлю.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

     Суддя

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація