Судове рішення #14336732

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                    

                                                                                

Справа № 22ц-22384/2011                                                               Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 26 (1)                                                                                     суддя Деркач Н.М.

                                                                                                  Суддя-доповідач –Остапенко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -  Остапенко В.О.

суддів -                       Зубакової В.П., Міхайлів Л.В.

при секретарі -           Бондаренко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області Бершадська Людмила Станіславівна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопадаі 2010 року ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі –Відділення Фонду) про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці на різних підприємствах, отримав  професійне захворювання, у зв’язку із чим висновком МСЕК від 12.11.2002 року первинно йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 30% та визнано інвалідом третьої групи безстроково.

Вважає, що у зв’язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 181 400 грн. та просив суд стягнути цю суму з Відділення Фонду на свою користь.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн., в решті позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що Відділення Фонду є неналежним відповідачем, оскільки дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...»в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей зупинено на 2006, 2007 роки, а з 01.01.2008 року взагалі припинено; в матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачу моральної шкоди й судом не з’ясовано причини пропуску позивачем строку позовної давності.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, як законне та обгрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 20 років 4 місяці  працював у шкідливих умовах праці. За висновком МСЕК від 01 жовтня 2001 року йому була встановлена ступінь втрати працездатності -30 %, первинно;  при повторних оглядах МСЕК - 12.11.2002 року,  13.11.2003 року, 03.11.2005 року, 11.10.2006 року , 14.10.2008 року , 25.10.2010 року  ступінь втрати працездатності встановлена - 30 %,  та  третя група інвалідності .

          Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

          Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач вимушений був перейти на іншу роботу , що негативно вплинуло на розмір заробітної плати. Обмежений у фізичній   роботі по дому, переносить  моральні страждання, що                                                                                                                                позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з чим доводи апеляційної скарги стосовно  не надання позивачем  доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону, а, також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст.17 та п.7 ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, а з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено, є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена 30.05.2005 року, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.


Головуючий:

Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація