КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
15.03.2011 № Б13/234-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області
на постанову Господарського суду Київської області від 24.01.2011
у справі № Б13/234-10
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до ТОВ "Виробниче об"єднання "Скай-Плюс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про порушення справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Київської області від 24.01.2011 у справі № Б13/234-10 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Скай-Плюс”.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі міста Києва звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену постанову скасувати, провадження у справі припинити.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Крім того, вказана конституційна норма конкретизована у статтею 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно якої учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Стаття 91 ГПК України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Колегія суддів вважає, що, виходячи зі змісту статті 1 спеціального Закону, орган державної податкової інспекції в процедурах банкрутства не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто –сторони у справі про банкрутство.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з заявою з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, також відсутні посилання на наявність таких вимог у апеляційній скарзі.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Однак, скаржника не може бути віднесено чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.
У даному випадку Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі міста Києва не є учасником провадження у справі про банкрутство у розумінні норм Закону, кредитором у встановленому порядку судом не визнавалося та у цьому зв’язку не належить до кола суб’єктів, яких наділено правом апеляційного оскарження відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
При таких обставинах, колегія суддів відмовляє у прийнятті апеляційної скарги до свого провадження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 14, 15, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 4-1, 22, 86, 91, 94, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі міста Києва у прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області від 24.01.2011 у справі № Б13/234-10.
2. Справу № Б13/234-10 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді
17.03.11 (відправлено)