Справа № 2 -356/07 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2007 р.
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І., при секретарі Масловій Н.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу, який між ними було зареєстровано 26.11. 2001 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей, які проживають разом з позивачкою.
Позивач вказує, що між нею та відповідачем по справі постійно виникали сварки спричинені порушенням шлюбної вірності вдповідачем і склалися такі особисто-неприязненні відносини при яких подальше сумісне проживання стало неможливим. Шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства між ними припинені з вересня 2005 року. Спору про поділ майна не виникає.
Посилаючись на вищевказані обставини вважає, що подальше спільне проживання і збереження сім'ї стало неможливим.
У попередньому судовому засіданні позивач позов підтримала, на примирення не погоджується. Відповідач, в судовому засіданні позов визнав повністю, на примирення не погоджується про що надав письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Матеріалами справи встановлено наступне. Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) зареєстровано 26.11. 2001 року, що посвідчується свідоцтвом про одруження(а.с.5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дочок ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження про що свідчать свідоцтва про їх народження(а.с.6,7).
Вбачається, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та дітей, які мають істотне значення.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Визначаючи розмір держмита, при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, суд приймає до уваги сімейний та матеріальний стан подружжя, визнання позову відповідачем, та вважає за необхідне витрати щодо сплати мита покласти на відповідача.
А тому, керуючись ст.ст.130, 174 ЦПК України, ст.110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3народження та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4народження, зареєстрований 26 листопада 2001 року Бурбулатівською сільською радою Близнюківського району Харківської області, Україна. Актовий запис № 6.
При реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2у розмірі сімнадцять гривень. ОСОБА_1від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя