УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20065/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 20(1) інстанції – Ан О.В.
Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
за участю – представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на повторне заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі – ВАТ «ЕК»Дніпрообленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 13 липня 2005 року за місцем проживання відповідача представниками енергопостачальника було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією для населення (далі – Правила), в результаті якої було виявлено порушення п. 48 Правил, а саме – самовільне підключення до мереж ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» після відключення та складено акт. На підставі складеного акту здійснено розрахунок завданих збитків, які складають 798 грн. 15 коп. Оскільки добровільно ОСОБА_3 відшкодовувати збитки не бажає, просило стягнути з відповідача зазначену суму.
Повторним заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема, на її думку, суд дійшов помилкового висновку щодо її належного повідомлення про час та місце слухання справи, не звернув уваги на те, що прилад обліку електричної енергії та пов?язані з ним комунікації встановлені на сходовій клітці, не допитав в якості свідків працівників позивача, не дослідив схему підключення та не встановив, на якій правовій підставі було проведено відключення її квартири від загальної мережі. Також судом залишено поза увагою, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам Методики обчислення розміру відшкодування збитків. Крім того, розглядаючи справу суд не дослідив та не витребував у позивача документи, заявлені в її клопотанні.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач, не згодний із доводами апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, на неї відкрито особовий рахунок НОМЕР_1.
13 липня 2005 року представниками Криворізьких міських електричних мереж ВАТ «ЕК» Дніпрообленерго» була проведена перевірка дотримання позивачем вимог Правил, під час якої виявлено порушення, а саме – самовільне підключення до мереж ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» після відключення.
За фактом виявленого порушення складено акт № 00055562 від 13 липня 2005 року і нараховані збитки за період з 24 травня 2005 року по 13 липня 2005 року в розмірі 798 грн. 15 коп.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив повторне заочне рішення про стягнення з ОСОБА_3 збитків у зазначеній сумі.
Колегія суддів вважає, що таке рішення є правильним з огляду на наступне.
Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (у редакції, яка діяла на той час) (далі по тексту – Правила), на споживача покладена відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив із того, що факт порушення відповідачем Правил підтверджений відповідним актом № 00055562 від 13 липня 2005 року.
Згідно з п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Як убачається із матеріалів справи, акт про порушення ОСОБА_3 Правил складено та підписано трьома представниками енергопостачальника, в акті зазначено про відмову відповідача від підписання цього акту. За таких обставин цей акт є дійсним і він підтверджує факт самовільного підключення відповідача до електричних мереж, у зв’язку із чим доводи апеляційної скарги про відсутність ОСОБА_3 під час складення акту та не проведення судом допиту представників енергопостачальника, які складали акт, у якості свідків, є необґрунтованими.
Із матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2005 року помешкання відповідача було відключено від постачання електричної енергії.
Загальними положеннями Правил встановлено, що самовільне підключення це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.
Згідно з вимогами п. 8 Правил всі прилади обліку електричної енергії для населення мають придбаватися, встановлюватися та підключатися лише енергопостачальною організацією.
У пункті 10 Правил зазначено, що прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок, та передбачають встановлення пломби з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.
У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги про не встановлення судом схеми підключення до приладу обліку також є безпідставними, оскільки така схема мала б значення у випадку з’ясування судом питання щодо безоблікового користування електричною енергією за допомогою прихованої електропроводки, а не у випадку самовільного підключення до мереж позивача.
Пунктом 53 Правил передбачено, що розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.
Підключившись до електричних мереж позивача самовільно, ОСОБА_3 порушила п. 48 Правил, у зв’язку із чим позивач правомірно розрахував розмір спричинених йому збитків на підставі п.п.2, 5, 6 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 22 листопада 1999 року №1416 (із змінами, внесеними постановою НКРЕ від 26 квітня 2001 року №438) (далі по тексту – Методика), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування при розрахунку збитків добової величини розрахункового споживання у розмірі 33,44кВт/год., а не 100,32кВт/год, як зазначено в судовому рішенні, є необґрунтованими, оскільки тривалість використання відповідачем самовільно підключеної електричної проводки складає 24 години на добу, а не 8 годин, як це наведено у прикладі обчислення №3 пункту 11 Методики, на який посилається ОСОБА_3
Розрахунок розміру збитків виконано позивачем з моменту попередньої перевірки, яка мала місце 24 травня 2005 року, тому суд правильно стягнув з відповідача збитки в розмірі 798грн.15коп.
Доводи апеляційної скарги про знаходження приладу обліку за межами помешкання відповідача, не дають підстав для скасування рішення, оскільки в даному випадку на відповідача покладена відповідальність не за збереження приладу обліку та пломб на ньому, а за самовільне підключення до електричних мереж.
Доводи ОСОБА_3 щодо неправомірного розгляду справи у її відсутність також необґрунтовані, оскільки із матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2010 року вона письмово звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи за її відсутності (а.с. 108).
Згідно журналу судового засідання від 26 квітня 2010 року явка відповідача в судове засідання була визнана обов’язковою (а.с. 109).
Від отримання поштового відправлення про виклик у судове засідання, призначене на 08 липня 2010 року, ОСОБА_3 відмовилась (а.с. 111).
Згідно ч. 8 ст. 76 ЦПК у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
За таких обставин суд першої інстанції мав підстави для розгляду справи за відсутності відповідача.
Також безпідставні і доводи про неналежне повідомлення відповідача про час слухання справи, оскільки відповідно до ч. 3 т. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На думку колегії суддів, відсутність ОСОБА_3 у суді під час розгляду даної справи по суті не призвела до неправильного вирішення справи.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду підтверджені наявними у справі доказами, інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни повторного заочного рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ст.308, ст.ст. 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Повторне заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух