У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого  спеціалізованого

           суду України з розгляду цивільних  і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів       Вільгушинського М.Й., Тельнікової І.Г.,    

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула 17 березня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 6 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 вересня 2010 року.

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 6 липня 2010 року

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 80 000 грн. у відшкодування моральної шкоди; на користь Новоград-Волинського міськрайонного ТМО 1127 грн. 35 коп. у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_6 7 травня 2007 року близько 14 год. неподалік буд. № 42 по вул. Вокзальній у м. Новоград-Волинський, в ході розмови з ОСОБА_5, під час конфлікту, що виник на ґрунті ревнощів з приводу відносин між потерпілим та дружиною засудженого, умисно вдарив потерпілого спочатку рукою в обличчя, потім дерев’яною палицею по руці,  голові та спині, заподіявши останньому умисне тяжке тілесне ушкодження.  

    У касаційній скарзі потерпілий не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м’якості. Вважає, що діяння засудженого необхідно кваліфікувати за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Потерпілий не погоджується з вирішенням цивільного позову в частині відшкодування йому моральної шкоди. Крім того, вважає що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 334 КПК України і не зазначив у вироку чому взяв до уваги одні докази, а інші відкинув. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, стосовно порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України, у зв’язку з чим ухвалу необхідно скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі потерпілого доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України є правильною, оскільки судом першої інстанції було встановлено відсутність умислу на вчинення вбивства ОСОБА_5 Крім того, доводи потерпілого в цій частині були предметом перевірки в апеляційній інстанції, в ході якої правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України визнана обґрунтованою і правильною.

Не обґрунтовані доводи потерпілого про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого. Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, на які вказує і потерпілий.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції вирішив питання про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - з засудженого стягнув у відшкодування такої 80 000 грн.. Приймаючи таке рішення, суд навів мотиви, які відповідають вимогам ст. 1167 ЦК України. При перевірці вироку апеляційний суд, в цій частині, не встановив підстав для зміни чи скасування рішення. Не знаходить таких підстав і колегія суддів.

Щодо посилання потерпілого на порушення судом першої інстанції вимог ст. 334 КПК України, то воно є безпідставним, оскільки мотивувальна частина вироку, яким засуджено ОСОБА_6, містить посилання суду першої інстанції на ті докази, що були досліджені в судовому засіданні, і які суд поклав в основу своїх висновків щодо обвинувачення, визнаного доведеним.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і справедливий вирок не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від        6 липня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від           28 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого – без задоволення.

        С у д д і :

О.М. Литвинов М.Й. Вільгушинський І.Г. Тельнікова