Справа № 2-521/2011 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р.                                 Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-          при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у попередньому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області (треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

               Представник відповідача –Виконкому Ренійської міської ради, позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.   

           Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі.

           Треті особи –ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог не заперечують, просили справу розглянути без їх участі, про що надали відповідну заяву.   

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1; копія заповіту від 22.12.2006 р. на ім’я ОСОБА_1;  копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 –помер ІНФОРМАЦІЯ_2; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_5 –ціле; довідка Ізмаїльського БТІ № 218 від 1978 р., про належність спадкового домоволодіння; копія домової книги для прописки громадян в будинку АДРЕСА_1, з відміткою про прописку ОСОБА_1; копія дозволу на виробництво робіт, яке дійсно до 21.09.1963 р. на ім’я ОСОБА_5; копія договору від 25.11.1960 р. на ім’я ОСОБА_5, про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності; копія акту на ім’я ОСОБА_5 від 18.04.1975 р.,  про закінчення будівництва та вводу до експлуатації індивідуального житлового будинку; заява третіх осіб про відмову від спадщини від 28.02.2011 р.   

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_5. За життя ОСОБА_5 на праві особистої власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 Факт належності житлового будинку ОСОБА_5 підтверджується: технічним паспортом на будинок; копією дозволу на виробництво робіт, яке дійсно до 21.09.1963 р. на ім’я ОСОБА_5; копією договору від 25.11.1960 р. на ім’я ОСОБА_5, про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності; копією акту на ім’я ОСОБА_5 від 18.04.1975 р.,  про закінчення будівництва та вводу до експлуатації індивідуального житлового будинку. На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядився майном, належним йому, 22.12.2006 р. залишив на ім’я позивача заповіт, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Після смерті ОСОБА_5 згідно заповіту складеного ним за часів життя відкрилась спадщина на вищезазначений будинок. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, позивач до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не звернувся, оскільки йому було відомо про необхідність надання правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Документи, що встановлюють право на це нерухоме майно, відсутні. Технічна документація на спадковий будинок була виготовлена КП «Ренійське БТІ»у 2011 р., тобто вже після відкриття спадщини. На момент смерті ОСОБА_5 КП «Ренійське БТІ»не мало можливості надати витяг з електронного реєстру прав нерухомого майна, який потрібно було надати державному нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. Це пояснюється тим, що хоча будинок і був зареєстрований в КП «Ренійське БТІ»на праві власності за дідом, але не був внесений до державного реєстру прав власності на нерухоме майно, тому позивач і не має можливості отримати витяг з даного реєстру, а зареєструвати право власності за дідом в державному реєстрі після його смерті неможливо.  

Окрім позивача, спадкоємцями за законом є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (вони ж треті особи по справі). Але усі троє відмовилися від спадщини на користь позивача, про що надали відповідну заяву від 28.02.2011 р.

За такими обставинами позивач вимушений був звернутися за вирішенням даного питання до суду. Після смерті діда позивач продовжує жити у спадковому будинку, доглядає за його технічним станом, несе всі витрати по його утриманню, сплачує необхідні платежі, обробляє земельну ділянку.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого діда і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Він у передбачений законом строк  до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, не звернувся, оскільки знав про необхідність надання правовстановлюючих документів на спадковий будинок, які відсутні.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_5 за своє життя склав заповіт на ім’я позивача, який у передбачений законом строк заяву про прийняття спадщини після смерті діда до нотаріальної контори, не подав, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Спадкування після смерті ОСОБА_5 здійснюється за заповітом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки, воля позивача, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном ( догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.). Інші спадкоємці за законом (треті особи по справі), які могли б претендувати на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, на спадщину не претендують, відмову від спадщини підтвердили своєю заявою підписаною власноруч.                     

Позивач прийняв спадщину за ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, не може оформити її у зв’язку із тим, що на момент відкриття спадщини були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно на ім’я померлого.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на житловий будинок.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1235, 1268, 1269, 1270  ЦК України, -

                                                         В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав його діду ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                            Суддя                                                    В.І. Дудник