Справа № 2а-1339/11/1609
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Шаповал Т.В.
суддів - Яковенко Н.Л. , Кузіної Ж.В.
при секретарі - Отюговій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Полтавського обласного військового комісаріату про стягнення одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю, що настала у період проходження військової служби, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю, що настала у період проходження військової служби.
В поданій до суду заяві посилався на те, що проходив військову службу, звільнений в 2009 році наказом начальника Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку від 27.04.2009 року №78 в запас за пунктом «б»частини шостої (за станом здоров’я) статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Медико-соціальною експертною комісією йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби. Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»у зв’язку з настанням інвалідності він має право на одержання одноразової грошової допомоги. Вважає, що відповідною комісією Міністерства оборони України невірно було визначено суму такої допомоги, належну йому до виплати, тому просив суд скасувати п.37 рішення комісії від 02 грудня 2009 року №8 в частині визначення суми та зобов’язати Полтавський обласний військовий комісаріат доплатити йому одноразову грошову допомогу по інвалідності, що настала внаслідок виконання обов’язків військової служби в розмірі 36 місячного грошового забезпечення, врахувавши суму грошового забезпечення, з якої обчислена одноразова грошова допомога, 50% надбавку за виконання особливо важливих завдань, 10% надбавку за роботу з таємними документами та 10% премії.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив та послався на відсутність правових підстав для перерахування та доплати одноразової допомоги позивачу. Тому просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа - Головне управління Державного казначейства України в судове засідання не з»явилась, попередньо надавши до суду письмові пояснення, в яких прохала справу розглянути у її відсутність.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу та Наказом начальника Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку від 27.04.2009 року №78 звільнений з військової служби у запас за пунктом «б»частини 6 (за станом здоров’я) статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
20 липня 2009 року ОСОБА_1 відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії Серії МСЕ - № 0023756, встановлено ІІІ групу інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з проходженням військової служби (а.с.6).
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (рішення від 02 грудня 2009 року № 8) ОСОБА_1 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 36 місячного грошового забезпечення в сумі 58320 грн. (а.с.8).
При цьому комісія виходила із складових грошового забезпечення: посадового окладу (1075 грн. 00 коп.), окладу за військове звання (125 грн. 00 коп.), відсоткової надбавки за вислугу років (378 грн. 00 коп.).
Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості.
У відповідності до частини 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На підставі п.2 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, контузії, травми або каліцтва чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” від 28.05.2008 року №499 у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов’язків військової служби –одноразова грошова допомога виплачується у розмірі: 36-місячного грошового забезпечення –інвалідам IІI групи.
Визначення грошового забезпечення міститься у частині 2 статті 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” .
Частиною 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, до складу грошового забезпечення входить посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія ), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, позивачу була призначена та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 36-місячного грошового забезпечення в сумі 58 320 грн., як особі, якій встановлена інвалідність внаслідок виконання обов’язків військової служби.
Під час нарахування зазначеної грошової допомоги не були враховані: 50% надбавка за виконання особливо важливих завдань, 10% надбавка за роботу з таємними документами та 10% премії, тоді як дані виплати входять до грошового атестату позивача, мають постійний характер та були ним отримані.
Суд не бере до уваги пояснення представника відповідачів, що позивачу разова грошова допомога була призначена у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 499 (надалі в тексті постанови –Порядок).
Пункт 2 даного Порядку передбачає, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 4 жовтня 1996 року №925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення.
Аналіз зазначених норм Закону та Порядку дає підстави дійти висновку, що складові грошового забезпечення, визначені Порядком, не відповідають таким складовим, визначеним Законом. Зокрема, частиною 2 статті 9 Закону до складу грошового забезпечення включено надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії. Всупереч цьому, в абзаці 3 частини 2 пункту 2 Порядку такі види додаткового грошового забезпечення відсутні.
Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру грошової допомоги позивачеві, визначеного Кабінетом Міністрів України, відповідач повинен був виходити зі складових грошового забезпечення, передбачених ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а не положень зазначених в п.2 Порядку, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Передбачене ч. 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положення, щодо права Кабінету Міністрів України по встановленню розміру грошового забезпечення не означає, що останній, встановлюючи такий розмір, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановлювати зазначений Порядок, не порушуючи положення Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким встановлено складові грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається з розрахункової книжки ОСОБА_1 на час звільнення він одержував наступні види грошового забезпечення:
оклад за військове звання - 125 грн. 00 коп.,
посадовий оклад - 1075 грн. 00 коп.,
надбавка за вислугу років 30% - 378грн. 00 коп.
та щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 729 грн.,
премія 10% - 96, 75 грн.,
таємність 10% - 96,75грн.
Тому суд приходить до висновку, що з вказаних видів грошового забезпечення мав бути обрахований розмір одноразової грошової допомоги позивача у зв’язку з встановленням йому групи інвалідності.
Крім того, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 року у справі №2а-5920/09/2670 визнано незаконним та нечинним абзац 3 частини 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 499, в частині визначення грошового забезпечення для військовослужбовців, звільнених із служби у разі інвалідності, що сталася включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 4 жовтня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вище викладеного суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі суд вважає за можливе віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати п.37 рішення комісії Міністерства оборони України від 02 грудня 2009 року №8 в частині визначення суми одноразової грошової допомоги по інвалідності ОСОБА_1 протиправним.
Зобов’язати Полтавський обласний військовий комісаріат нарахувати та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по інвалідності, що настала внаслідок виконання обов’язків військової служби в розмірі 36 місячного грошового забезпечення, врахувавши суму грошового забезпечення, з якої обчислена одноразова грошова допомога, 50% надбавку за виконання особливо важливих завдань, 10% надбавку за роботу з таємними документами та 10% премії.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін.
Головуючий Т.В. Шаповал
Судді Н.Л.Яковенко
Ж.В. Кузіна