Справа № 2-536/2011 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.                                 Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-          при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у попередньому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

               Представник відповідача –Виконкому Лиманської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.   

      Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності від 22.02.2011 р., на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1; копія заповіту від 26.02.2007 р. на ім’я ОСОБА_1;  копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 –померІНФОРМАЦІЯ_2; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 –померла ІНФОРМАЦІЯ_3; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району № 387 від 21.02.2011 р., в тому, що ОСОБА_3 відповідно з записом у погосподарській книзі Виконавчого комітету Лиманської сільської ради за № 85, на праві особистої власності належить житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, в якому він був зареєстрований та мешкав по день своєї смерті разом із сином ОСОБА_1, невісткою та онуками; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 Ренійського району, власником якого є ОСОБА_3 – ціле; довідка КП «Ренійське БТІ»№ 14 від 14.02.2011 р., про належність та вартість спадкового домоволодіння.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 на праві особистої власності належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1. Факт належності житлового будинку ОСОБА_3 підтверджується технічним паспортом на будинок, довідкою Лиманської сільської ради про право особистої власності на будинок, у зв’язку з оформленням спадщини. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився майном, належним йому, 26.02.2007 р. залишив на ім’я позивача заповіт, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Після смерті ОСОБА_3 згідно заповіту, складеного ним за часів життя відкрилась спадщина на вищезазначений будинок. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, позивач до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не звернувся, оскільки йому було відомо про необхідність надання правовстановлюючих документів на спадковий будинок. Надати витяг з реєстру прав нерухомості КП «Ренійське БТІ» було неможливим, т.я. вказаний будинок не внесений до електронного реєстру прав нерухомості, що також робить неможливим оформлення свідоцтва про право на спадщину. Документи, що встановлюють право на це нерухоме майно, відсутні.

За такими обставинами позивач вимушений був звернутися за вирішенням даного питання до суду. Після смерті батька позивач продовжує жити у спадковому будинку, доглядає за його технічним станом, несе всі витрати по його утриманню, сплачує необхідні платежі, обробляє земельну ділянку.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Він у передбачений законом строк  до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, не звернувся, оскільки знав про необхідність надання правовстановлюючих документів на спадковий будинок, які відсутні.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_3 за своє життя склав заповіт на ім’я позивача, який у передбачений законом строк заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори, не подав, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за заповітом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки, воля позивача, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном ( догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.).               

Позивач прийняв спадщину за ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, не може оформити її у зв’язку із тим, що на момент відкриття спадщини були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно на ім’я померлого.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на житловий будинок.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213  ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1235, 1268, 1269, 1270  ЦК України, -

                                                         В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав його батьку ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                            Суддя                                                    В.І. Дудник