Справа № 2-1427/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

23 березня 2011 року Павлоградський   міськрайонний   суд   Дніпропетровської  області  у  складі:          

головуючого  - судді  Олефіренко  Н.А.

секретаря       –  Шевченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в   приміщенні суду  цивільну справу

за  позовом   ОСОБА_1

до  ОСОБА_2

третя особа - Відділ  державної  виконавчої  служби  Павлоградського  міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області                     

про  визнання  права власності на ? частину майна,  

В С Т А Н О В И В :

  Позивачка  звернулася  з  позовом  до  відповідача  про   поділ  майна, що  є  об’єктом спільної  сумісної  власності  подружжя, а саме автомобіля  марки ДЕУ ЛАНОС, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

  Позивачка   зазначила, що 14.08.2004 року між нею та відповідачем  по  справі  був  укладений  шлюб, про  що  свідчить   актовий  запис  № 363 відділу реєстрації актів  цивільного  стану  Павлоградського міського  управління  юстиції Дніпропетровської області. За  період  перебування  у зареєстрованому  шлюбі  ними  був  придбаний  на  підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2006 року  автомобіль  марки ДЕУ ЛАНОС, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Станом  на 16.11.2010 року набрав законної  сили вирок по  відношенню до  її  чоловіка, відповідача  по  справі, на  підставі  якого у  засудженого конфісковано все  майно, яке є його  власністю  в  дохід держави.  Питання  про  добровільний  поділ  автомобіля, між  ними  не  досягнуто, що  змушує  її  звернутися  до  суду з  питанням розділу  спільного з відповідачем  майна  виділивши  їй ? частину  автомобіля марки ДЕУ ЛАНОС, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та  визнати  за  нею право  власності на ? частину  вказаного  майна.

В судовому  засіданні  позивачка  позов підтримала та  просила позовні вимоги  задовольнити у повному обсязі.   

    Відповідач  до  судового  засідання  надав   заяву  щодо  визнання   позовних вимог.

    Представник  третьої особи  не  заперечував проти  задоволення  позовних вимог.   

    Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази надані сторонами як обґрунтування позовних вимог так і заперечення проти них, вважає  встановленими наступні обставини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що  з 14.08.2004  року сторони  перебувалють в  зареєстрованому  шлюбі, про  що  свідчить   актовий  запис  № 363 реєстрації актів  цивільного  стану  Павлоградського міського  управління  юстиції Дніпропетровської області.  

21 березня 2006 року  подружжям,  на  ім’я  відповідача,  був  придбаний  спірний  автомобіль  марки ДЕУ ЛАНОС, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, останній  був  придбаний  під  час  шлюбу, а  тому  між позивачкою  та  відповідачем  існують  певні  правові  відносини.  При  оформлені  договору купівлі-продажу   сторони  домовились, що  зазначений автомобіль  буде  являтися  їх  спільною  сумісною  власністю.   

Тож спірний  автомобіль  був  придбаний  для  забезпечення потреб  усієї  сім’ї  та  перебував  у їх  спільному  користуванні, а тому  позивачка  є співвласницею  спірного автомобіля, оскільки  останній  був  придбаний  подружжям  під  час  шлюбу. Насамперед якщо  одним  із  подружжя  укладено договір в  інтересах  сім’ї, то  гроші, інше майно, яке  було одержано  за  цим  договором є об’єктом  права  спільної сумісної  власності  подружжя.    

Крім  того, суд вважає, що конфіскація у засудженого ОСОБА_2 всього майна, яке належить  йому на праві приватної власності, а так само   майна яке  знаходиться у спільній  сумісній  власності  з дружиною без урахування  інтересів останньої є неправомірним, оскільки  засудження одного  з подружжя  не  припиняє  права  спільної  сумісної власності  подружжя  на  майно,  набуте  за  час  шлюбу.

Тобто набуття  майна  за  час шлюбу  створює  презумпцію  виникнення  права спільної  сумісної  власності, а це  означає, що ні  чоловік  ні  дружина  не  зобов’язані  доводити  наявність права спільної сумісної  власності   на  майно  набуте у  шлюбі.  

Вирішуючи  питання  про  поділ  майна, що є об’єктом  права  спільної  сумісної власності подружжя,  зокрема  неподільної  речі,  суд вирішує  питання  згідно до ч.4,5 ст.71 СК України.

Отже, спірний  автомобіль є річчю  неподільною, а тому  відповідно до ч.2 ст.71 СК України,  не  може  бути  виділена  в  натурі   будь-якій  зі  сторін, оскільки  жодна з них   на  порушення  вимог ч. 5 зазначеної статті не внесла  попередньо на депозитний  рахунок  суду відповідну  грошову  компенсацію.

Відповідно до ст.70 СК України у разі  поділу  майна, що є об’єктом  права  спільної  сумісної власності подружжя, частки  майна  дружини та  чоловіка є  рівними, якщо   інше  не  визначено  домовленістю  між  ними  або  шлюбним  договором.

Договору  про  поділ  спільного  сумісного  майна  подружжя, відповідно до ст.69 СК України  між  сторонами  укладено  не  було.

За  таких обставин з урахуванням встановленого, суд вважає, що можливо виділити  ідеальні  частки  подружжя  в цьому  майні.  

Таким  чином  позивачкою  доведено, що  спірне  майно  придбано в  період  фактичного  спільного  проживання  сторін.   

Відповідно  до  вимог ст.88 ЦПК України  з  відповідача на  користь  позивача стягнути  понесені судові  витрати у розмірі 281 грн. 38 коп.  

               На  підставі  викладеного та керуючись ст.ст. 3,10,60,131 ЦПК України, ст. ст. 364 ЦК України, ст.ст. 60,61,69, 70,71 СК України, Постанова  Пленуму  Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позов  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про   визнання  права власності на ? частину майна -  з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1 право  власності на ? частину  автомобіля  марки ДЕУ ЛАНОС, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, шасі № …

Стягнути  з  ОСОБА_2 на  користь  ОСОБА_1 судові  витрати  у  розмірі  281 грн.38 коп..

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на  рішення суду подається в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з  дня  проголошення  рішення.  

Особи, які  брали  участь  у  справі, але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під час  оголошення  судового  рішення,   можуть  подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з дня  отримання  копії  цього  рішення.

                           СУДДЯ                                                                                                                                              Н.А. ОЛЕФІРЕНКО