№ 2- 423/ 2007

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                              ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

                         20 грудня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючої-судді Кудря З.В. при секретарі Кирда Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про захист честі, гідності, ділової репутації і стягнення моральної шкоди,-

                                                       в с т а н о в и в :

                           04.06. 2006 року до ДВС Шишацького району із Шишацького райсуду надійшла скарга ОСОБА_3. в якій вона ставила питання про визнання незаконними дій державної виконавчої служби Шишацького районного управління юстиції та відшкодування завданої цими діями моральної шкоди, позивачі вважають такими, що підривають їх авторитет вислови в скарзі '' брутально ввірвався'' в будинок начальник ВДВС ОСОБА_2 '' вони вдерлися'', '' після цього нальоту'', '' використовують свої посади в корисливих цілях'', '' Після цього беззаконня'', просять захистити їх честь, гідність, ділову репутацію і стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 1000 грн. на користь кожного позивача.

                             В судовому засіданні позивачі повністю підтримали свої позовні вимоги, просять визнати дії ОСОБА_3. такими, що принижують їх честь, гідність і ділову репутацію, стягнути на їх користь моральні збитки в розмірі 1000 грн. на користь кожного і зобов'язати відповідачку спростувати свої твердження в газеті '' Сільське життя''.

                               Представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав, пояснив, що позивачі не надали ніяких документів про їхнє право примусового проникнення в будинок і він їх не пускав. Тоді вони повідомили, що прийшли описувати будинок, так як за нього не виплачується борг і продадуть його з торгів. Мене ніхто не слухав, сказали, що я не маю ніякого права. До цього виконавчий лист про стягнення боргу направлений був по місцю роботи ОСОБА_3. і гроші стягуються. На момент приходу представників виконавчої служби було сплачено половину боргу. До цього часу ніхто не повідомляв про зміну способу виконання рішення, не вияснялось питання про наявність іншого майна, яке можна було б реалізувати.

                               Як установлено в судовому засіданні відповідачка звернулась до суду з скаргою на неправомірні дії позивачів і лише в цій скарзі допустила вислови, які визнані позивачами такими, що порочать їх честь, гідність і ділову репутацію. Ця скарга була долучена нею до скарги, надісланої до Державного департаменту виконовчої служби, на підставі якої була проведена перевірка виконання рішення суду в запропоновано ДВС в Шишацькому районі усунути допущені порушення.

                                 Справа по скарзі ОСОБА_3 на неправомірні дії ДВС залишена без розгляду за заявою скаржниці.

                                  Судом установлено, що до накладення арешту на будинок відповідачки в порушення ст. 50 Закону України '' Про виконавче провадження'' державною виконавчою службою не перевірялось наявність у відповідачки іншого майна чи коштів, В порушення ст. 56 Закону України '' Про виконавче провадження'' відповідачці не надано право на визначення першочерговості звернення стягнення на майно. Також ДВС не враховано вимоги ст. 62 Закону України '' Про виконавче провадження'', яка вказує, що звернення стягнення на будинок, землю проводиться лише за відсутності у боржника іншого майна.

                                    Проте, що намір працівників ДВС був саме направлений на позбавлення відповідачки житла стверджує і той факт, що уже 07.04. 2006 року була проведена експертна оцінка домоволодіння відповідачки, в той час, як інше майно не оцінювалось і не реалізовувалось.

                                     Постанова Пленуму Верховного суду України передбачає, що честь і гідність особи може бути принижена через наклеп чи образу.

                                      В ній указано, що наклепом є повідомлення хоча б одній людині завідомо неправдивих вигадок про начебто вчинений особою протиправний чи аморальний вчинок або інших відомостей, що  ганьблять особу.

                                       Ця ж Постанова Пленуму Верховного суду України № 7 від 28 вересня 1990 року ( з змінами і доповненнями) до образи відносить висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчинення непристойних або насильницьких дій, або  дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці, особи, в формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.

                                         Вислови, які позивачами визнані, як такі, що принижують честь і гідність особи не можуть бути віднесені до таких. Так як вони не є нецензурними чи брутальними.

                                         Вислови, використані відповідачкою в скарзі, поданій до суду викликані неправомірними діями самих позивачів і ніде, крім скарги до суду не використовувались.

                                         На основі викладеного суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутні дії, які б принижували честь, гідність і ділову репутацію позивачів.

                                         Керуючись ст.ст. 15, 270, 273, 277, 280, 297 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57-60, 131-133, 209, 214 215 ЦПК України, суд,-

                                                         В И Р І Ш И В :

                                         В задоволенні позовів - відмовити.

                                         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом  подання заяви про апеляційне оскарження в термін 10 діб і апеляційної скарги в термін 20 діб.

                                          Головуючий                                               підпис

Копія вірна: Голова Шишацького

                     Районного суду                                                         В.В.Рябченко