Справа № 1-177/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р.           Стрийський міськрайонний суд Львівської області

                                                  в складі:

                                                  головуючого - судді                     Гулкевича О.  В.

                                                  при секретарі                     Кулешник С.М.

                                                  з участю прокурора                     Михавківа І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення:

          ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, розлученого, військовозобов’язаного, раніше не судимого;

          ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовозобов’язаного, згідно ст.89 КК України раніше не судимого;

          за  ч.2  ст. 185  КК України,

в с т а н о в и в :

підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з підсудним ОСОБА_2 та двома невстановленими слідством особами, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, 21 січня 2011р. в період з 13.00 до 16.00 год. демонтували і таємно викрали із залізничного моста в руслі р. Жижава під’їзної колії станції Ходовичі Стрийського району, яка веде до ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів»та перебуває на балансі останнього, 19 м захисної металевої труби, вагою 103 кг, вартістю 257,5 грн., призначеної для захисту службового кабелю зв’язку між даним підприємством та ст. Хомовичі, а також 6 металевих кутників, за допомогою яких труба кріпилася до моста, вагою 26 к, вартістю 65 грн., чим завдали ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів»шкоду на загальну суму 322,5 грн.

           В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину в інкримінованому їм злочинному діянні визнали повністю, ствердили, що дійсно 21.01.2011р. демонтували та викрали із залізничного моста через р. Жижава 19 м металевої труби та обрізки металевого кутника, якими труба кріпилася до моста. Викрадене мали намір здати в пункт прийому металобрухту. Однак, коли везли металобрухт на санях у село, побачили, що їх зі сторони заводу наздоганяє незнайомець, тому скинули трубу та кутники із саней, які також залишили, оскільки вони поламалися, і розійшлися кожний додому. Наполягали на тому, що даний злочин вчинили лише удвох. Збитки не відшкодували. Просили суворо їх не карати.

          Окрім особистого визнання винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм злочинному діянні повністю доведена:

     -  показаннями представника ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів»ОСОБА_3, який в судовому засіданні ствердив, що 21.01.2011р. приблизно о 16.00 год. вийшов за територію підприємства щоб оглянути під’їзну колію ст. Ходовичі, по якій здійснюється доставка на завод сировини та відправка продукції, і на залізничному мості через р. Жилава, по якому проходить ця колія, побачив людей, що метушилися. Направився до них щоб з’ясувати, що вони роблять. Однак, останні почали віддалятися від моста. Коли прийшов на міст, побачив, що немає захисної металевої труби довжиною приблизно 19м та кутників, за допомогою яких вона кріпилася до моста. Від моста в напрямку с. Ходовичі вів слід від саней. Він пішов по цьому сліду, переслідуючи незнайомців, яких він впевнений було четверо. Згодом побачив, що вони розділилися: двоє пішли в напрямку с. Загірне, двоє –рухалися по колії. Йдучи дальше по сліду, виявив викрадену трубу, яка була поламана на три частини, та відрізки металевих кутників. Сліди саней повертали в напрямку в с. Ходовичі. Про наведене вище повідомив директору підприємства. Шкода підсудними не відшкодована. Цивільний позов підприємство не заявляло. Щодо обрання підсудним міри покарання поклався на думку суду;      

     -    доказами, що містяться в матеріалах кримінальної справи № 1–177/11 та долучені до них, які суд, роз’яснивши учасникам судового розгляду ст.299 КПК України, визнав за недоцільне досліджувати в судовому засіданні в повному обсязі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

          Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене на попередньою змовою групою осіб.

          Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані, що характеризують особу кожного з підсудних, та обставини, які пом’якшують чи обтяжують їм покарання.

          Обидва підсудні посередньо характеризуються за місце проживання, ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудним, суд не вбачає.

          Суд також не вбачає й обставин, які пом’якшують підсудним покарання, оскільки не вірить у те, що  розкаяння підсудних є щирим, так як вони відмовилися назвати імена ще двох осіб, які разом з ними брали участь у вчинені даного злочину, та не відшкодували завдані злочином збитки, не зважаючи на те, що розмір цих збитків є незначним.

          Однак, враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 відповідно до ст.89 КК України вважається не судимий, незначний розмір збитків, завданих злочином, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити їм покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши їх на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185  КК України і призначити покарання –2 (два) роки обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

          ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.185  КК України і призначити покарання –2 (два) роки обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування  покарання  з іспитовим строком 1 (один) рік.

          На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд.

          Речові докази: відрізок металевої труби довжиною 7м, два відрізки металевої труби довжиною 6м, два відрізки металевого кутника довжиною 1,35м, чотири відрізки металевого кутника довжиною 0,35м з залишити ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів»,  молоток –знищити.  

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його проголошення

Суддя:О. В. Гулкевич