Справа № 298/1731/24

Номер провадження 3/298/1158/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року                                                         смт. Великий Березний

       Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України,  уродженця м. Вишневе Київської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143976

від 14 серпня 2024 року гр. України ОСОБА_1 , 14 серпня 2024 року о 13 год. 30 хв. на околиці населеного пункту Жорнава Ужгородського району Закарпатської області на відстані 6200 метрів до лінії державного кордону у напрямку 32 прикордонного знаку Словацької Республіки "був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 " під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України “Про державний кордон” від 04.11.1991, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення згідно поданої ним заяви на отримання електронних повісток.

04.10.2024 ОСОБА_1 до суду через підсистему Електронний суд подано пояснення по справі, в яких він зазначає, що є студентом Національного авіаційного університету (м.Київ) денної форми навчання, постійно проживає в м. Вишневе Бучанського району Київської області. Перебуваючи на літніх канікулах та маючи кілька тижнів вільного часу, він вирішив зїздити в гості до своєї тітки, яка проживає з чоловіком та трьома своїми дітьми в с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області. Придбавши квиток на потяг Київ – Чоп, 13.08.2024 о 20:29 він виїхав з залізничного вокзалу м. Києва. На наступний день 14.08.2024 близько 11 год. до вагону потяга зайшли працівники ДПСУ та попросили його документи, перевіривши документи працівники ДПСУ сказали, що потрібно буде проїхати до відділку і надати показання та пройти повну перевірку. Його зняли з потягу в с. Кострино Ужгородського району Закарпатської області. Прибувши до адмінбудівлі ДПС під моральним тиском він підписав протокол про адміністративне затримання, копію його паспорта та щось про електронні повістки. З матеріалами він не ознайомлювався та не отримував їх копії. З матеріалами справи ознайомився коли ті вже надійшли до суду через електронний суд. Інші документи, що є в матеріалах справи він бачить вперше і ніколи їх не підписував (на них стоїть не його підпис). Оскільки він ніколи не робив жодних спроб незаконного перетину державного кордону і не визнає за собою провину, просить закрити провадження у справі. До пояснень додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , студенський квиток на ОСОБА_1 дійсний до 30.06.2026 р., копію даних Резерв +, посадочний документ на потяг Київ-Чоп від 13.08.2024.

За змістом ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 чи винен він у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, в пішому порядку поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Словацьку Республіку , в умовах воєнного стану, і такі його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи, спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Разом з цим, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 не вказано жодної вчиненої ним дії, яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.

Так, наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску в пішому порядку, без зазначення, в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби в пішому порядку, є неконкретним формулюванням обвинувачення.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 14 серпня 2024 року; копію паспорта гр. України ОСОБА_1 ; пояснення першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 від 14.08.2024; схему порушення; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 20.00 13.08.2024 року по 20.00 14.08.2024 року; довідку щодо проведення фільтраційно-перевірочних заходів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , доказів не дає підстав для беззаперечного висновку у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Жодних доказів, які б могли прямо чи опосередковано вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.

Так, суддя критично оцінює такі докази, як пояснення першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 від 14.08.2024; схему порушення; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 20.00 13.08.2024 року по 20.00 14.08.2024 року, оскільки такі не можна вважати об`єктивними.

Що стосується протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 14.08.2024, то таким може підтверджуватися лише сам факт затримання вказаної особи.

При цьому суддя враховує пояснення ОСОБА_1 від 04.10.2024, відповідно до яких він свою провину не визнає, з яких вбачається, що він був затриманий працівниками ДПС у потязі Київ-Чоп (про що свідчить копія проїздного квитка) та знятий з потяга у с. Кострино для повторної перевірки працівниками ДПС; жодного наміру перетинати незаконно державний кордон він не мав; є студентом та їхав до своєї тітки в гості в Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області (про що свідчить студентський квиток, копія яког7о додана ОСОБА_1 до пояснень).

Також суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 затриманий у світлий час доби на значній відстані 6200 метрів від державного кордону, який проходить у гірській місцевості, матеріали справи не містять доказів, про виявлення у нього речей чи документів, що могли б прямо чи опосередковано указувати на намір незаконного перетину кордону (паспорт громадянина України для виїзд за кордон, грошові кошти в іноземній валюті ), те, що будь яких пояснень ОСОБА_1 по справі не надавав, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що від пояснень відмовився.

Також суддя зауважує, що наявність документів, що посвідчують особу затриманого, відповідає вимогам пункту 8 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998, відповідно до якого іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про наявність в його діях складу вказаного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 247, 283, КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі

п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя                                                                        Ротмістренко О.В.