ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокуСправа №160/19995/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м.Хмельницьк, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

23 липня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 №046150015522 від 25.06.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах наступні періоди роботи:

з 09.12.1999 по 19.03.2000

з 01.01.2004 по 31.01.2004

з 13.02.2004 по 30.06.2004

з 16.07.2004 по 31.12.2004

з 20.03.2005 по 17.04.2005;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту права на її виникнення - з 18.06.2024 року, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове пенсійне страхування” у зв`язку із недосягнення позивачкою 50 років. На думку позивачки, такі дії відповідача є протиправними, оскільки ним не враховано рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 р. у справі №1-р/2020, ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. №213-VІІІ. Крім того відповідач не врахував до пільгового стажу період її роботи з 09.12.1999 по 19.03.2000, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 13.02.2004 по 30.06.2004, з 16.07.2004 по 31.12.2004, з 20.03.2005 по 17.04.2005 Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримав ухвалу суду 06.08.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримав ухвалу суду 06.08.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що 18.06.2024 р. позивачка звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.

Рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 25.06.2024 р. №046150015522 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та пенсійного віку.

У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 19 років 6 місяців. Вік заявниці 46 років 4 місяці 15 днів. Страховий стаж особи становить 32 роки 3 місяці 28 днів. Пільговий стаж особи за Списком № 1 становить 5 років 9 місяців 3 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.06.1996р., ОСОБА_1 в оскаржувані періоди:

- з 02.07.1996 р. – прийнята в сортопрокатний цех №1 оператором поста управління 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

- з 01.04.1998 р. – прийнята по переводу  в СПЦ-1 оператором поста управління 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- з 17.06.1998 р. – переведена в СПЦ-1 оператором поста управління 3 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- з 11.08.2000 р. – переведена в СПЦ-1 оператором поста управління по 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного трудового стажу від 11.06.2024р. №55-995, виданої на ім`я ОСОБА_1 , вона працювала повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сортопрокатний цех №1 прокатне виробництво:

- з 01.01.1997р. по 10.01.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994p. №162

- з 01.04.1997р. по 30.04.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ ІІІ, підрозділ 3а, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. №162

- з 12.05.1997р. по 31.05.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162

- з 08.08.1997р. по 20.08.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 P. №162

- з 17.06.1998р. по 10.08.2000р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. №162

- з 11.08.2000р. по 15.01.2003р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. № 162

- з 16.01.2003р. по 17.04.2005р. - оператором поста керування, зайнятим на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ 3а, позиція 3.3а. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Водночас, Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З 01.01.2004 року цим законом є Закон №1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону №1788.

Отже, оскільки і Закон №1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону №1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.

За приписами пункту “а” частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції до прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року №213-VІІІ, далі - Закону №213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Приписи пункту “а” частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року №213-VІІІ) обумовлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 45 років - по 31 березня 1970 року включно;

- 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

- 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

- 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

- 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

- 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

- 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

- 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

- 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

- 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

- 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року № 213-VІІІ який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом “а” статті 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” №2148 від 03.10.2017 року (далі по тексту - Закон №2148), внесено зміни до тексту Закону №1058 зокрема вказаний закон доповнено статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

- 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

- 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

- 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

- 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

- 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

- 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

- 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

- 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

- 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

- 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “а” статті 13 Закону №1788 у редакції Закону №213 та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону № 2148.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року № 213-VIII.

Частиною другою резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду обумовлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, частиною третьою вказаного рішення обумовлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам…”.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення), одночасно Конституційний Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2021 року за результатами перегляду зразкової справи №360/3611/20, дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Вирішуючи спір, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону, а саме положенням пункту “а” статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20. В даному судовому рішенні Суд вказав на наявність колізії між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Суд зазначав, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України). У цьому випадку, за висновками Суду, застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивачки є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.

Як встановлено судом, позивачка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла 45 річного віку, а, отже, відмова  Головного  управління ПФУ в Хмельницькій області в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.

Щодо зарахування періодів роботи позивачки до пільгового, суд зазначає таке.

Згідно Рішення від 25.06.2024 №046150015522, за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

При цьому з довідки форми РС-Право встановлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 09.12.1999 по 19.03.2000, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 13.02.2004 по 30.06.2004, з 16.07.2004 по 31.12.2004, з 20.03.2005 по 17.04.2005.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.06.1996р., ОСОБА_1 в оскаржувані періоди:

- з 02.07.1996 р. – прийнята в сортопрокатний цех №1 оператором поста управління 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

- з 01.04.1998 р. – прийнята по переводу  в СПЦ-1 оператором поста управління 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- з 17.06.1998 р. – переведена в СПЦ-1 оператором поста управління 3 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- з 11.08.2000 р. – переведена в СПЦ-1 оператором поста управління по 2 розряду в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Отже, періоди роботи позивачки в оскаржувані періоди підтверджується наявними записами у трудовій книжці.

Крім того, відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного трудового стажу від 11.06.2024р. №55-995, виданої на ім`я ОСОБА_1 , вона працювала повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сортопрокатний цех №1 прокатне виробництво:

- з 01.01.1997р. по 10.01.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994p. №162

- з 01.04.1997р. по 30.04.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ ІІІ, підрозділ 3а, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. №162

- з 12.05.1997р. по 31.05.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162

- з 08.08.1997р. по 20.08.1997р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 P. №162

- з 17.06.1998р. по 10.08.2000р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. №162

- з 11.08.2000р. по 15.01.2003р. - оператор поста управління, зайнятий на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ За, позиція 1030300a-15880. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 p. № 162

- з 16.01.2003р. по 17.04.2005р. - оператором поста керування, зайнятим на гарячих роботах Що передбачено: список № 1, розділ III, підрозділ 3а, позиція 3.3а. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Тому, спірні періоди роботи позивачки  на посадах відповідно до Списку № 1 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком 1.

При цьому, суд зобов`язує зарахувати спірні періоди саме Головне управління ПФУ в Хмельницькій області, яке розглядало заяву позивача про призначення пенсії.

В рамках заявлених позовних вимог та доказів, поданих на їх обґрунтування, не вбачається можливим встановити достатність підстав та умов для призначення такої пенсії, а саме: чи вистачає набутого позивачем страхового та пільгового стажу для призначення такого виду пенсії.

На час розгляду справи пенсія ще не призначена і остаточний правильний обрахунок страхового та пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсійним органом не проведено, відтак, останнім і не зроблено остаточного висновку про наявність/відсутність у позивача достатнього стажу для призначення такої пенсії.

При цьому, призначення пенсії, в тому числі і обрахування стажу, необхідного для її призначення, за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України, якому після остаточного обрахунку стажу позивача визначитись із тим, чи достатньо такого стажу для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.

За наведених обставин, підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відсутні.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, якими передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, при цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, у цьому випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви за заявою позивачки від 18.06.2024 р. здійснювало Головне управління ПФУ в Хмельницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії. Вказане виключало можливість перевірки всіх умов, визначених законом для прийняття позитивного рішення в користь позивача. Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області необхідно зобов`язати повторно розглянути заяву позивачки від 18.06.2024 р. із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення та про наявність підстав для врахування періодів стажу роботи, які досліджувалися при розгляді цієї справи.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 р. у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У зв`язку із наведеним, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області виплатити та призначити пенсію.

З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає пропорційному стягненню з Головного управління ПФУ в Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 908,40 грн.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м.Хмельницьк, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 25.06.2024 р. №046150015522.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1  з 09.12.1999 р. по 19.03.2000 р., з 01.01.2004 р. по 31.01.2004 р., з 13.02.2004 р. по 30.06.2004 р., з 16.07.2004 р. по 31.12.2004 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м.Хмельницьк, 29013, код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя                                                     А.В. Савченко