Справа № 298/1890/24

Номер провадження 1-кп/298/121/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року                                                с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої –судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023078130000120

від 29.08.2023, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чорноголова, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, що має на утриманні двох малолітніх дітей, медсестри у КНП «Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії», раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чорноголова, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, майстра лісу в Ужгородському ЛГ, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 19.08.2023 близько 13 години 30 хвилин, діючи групою осіб разом із ОСОБА_4 прийшли до малолітнього Тупиці (після зміни прізвища 05.10.2023 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, який перебував біля Чорноголівського старостинського округу, що за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_3 своєю рукою схопила Тупицю (після зміни прізвища 05.10.2023 – Кнежника) Матвія за одяг, а потім за руку та разом із ОСОБА_4 руками нанесли хаотичні удари по тілу та обличчю потерпілого. В результаті цього потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах правої скулової ділянки та зовнішнього кута правої орбітальної ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (надалі – КК України) – умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_4 19.08.2023 близько 13 години 30 хвилин, діючи групою осіб разом із ОСОБА_3 прийшли до малолітнього Тупиці (після зміни прізвища 05.10.2023 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, який перебував біля Чорноголівського старостинського округу, що за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_3 своєю рукою схопила Тупицю (після зміни прізвища 05.10.2023 – Кнежника) Матвія за одяг, а потім за руку та разом із ОСОБА_4 руками нанесли хаотичні удари по тілу та обличчю потерпілого. В результаті цього потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах правої скулової ділянки та зовнішнього кута правої орбітальної ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (надалі – КК України) – умисне легке тілесне ушкодження.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

В надісланому до суду обвинувальному акті прокурор заявив клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмові заяви обвинувачених ОСОБА_3 та

ОСОБА_4  від 03.10.2024, в яких вони беззаперечно визнають свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 КК України, а також, які містять: згоду обвинувачених зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами; інформацію про ознайомлення їх з обмеженням права на апеляційне оскарження, роз`яснення їм змісту встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтвердив захисник – адвокат ОСОБА_6 , що підтверджується власним підписом адвоката у заяві ОСОБА_3 від 03.10.2024.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник – адвокат ОСОБА_7 , що підтверджується власним підписом адвоката у заяві ОСОБА_4 від 03.10.2024.

До обвинувального акта додано також письмову заяву потерпілого ОСОБА_8 від 03.10.2024, та його законного представника – ОСОБА_9 , щодо не заперечення проти розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні, в якій міститься згода ОСОБА_8 із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, інформація про його ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відтак вимоги частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) дотримано.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.10.2024 постановлено призначити судовий розгляд даного обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України  у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з частиною другою статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об`єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй проступку повністю доведена доданими до обвинувального акту матеріалами.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, не оспорює, з такими згідна, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Обвинувачений ОСОБА_4 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_7 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, не оспорює, з такими згоден, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком

будь-якого примусу.

Згідно з частиною другою статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, та яке б запобігало вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до вимог

статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставиною, що згідно зі статтею 67 КК України, які обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке у розумінні положень статті 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні нею винуватості, а також щирому каятті; дані про особу обвинуваченої, а саме – те, що за даними наявної документації вона на обліку у

лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має постійне місце проживання, постійне місце роботи – є медсестрою у КНП «Закарпатський клінічний центр кардіології та кардіохірургії», за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у вигляді штрафу у межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її дії.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог

статті 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченоого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставиною, що згідно зі статтею 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке у розумінні положень статті 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні ним винуватості, а також щирому каятті; дані про особу обвинуваченого, а саме – те, що за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, має постійне місце роботи – є майстром лісу в Ужгородському ЛГ, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, враховуючи, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не обиралися, клопотань про їх обрання до суду не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373, 374, 376, 381 – 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та в межах санкції зазначеної норми закону призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та в межах санкції зазначеної норми закону призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ у справі – диск з надписом «Media» DVD-R 120 min 4,7 gt, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтею 381 та статтею 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку у порядку ч. 4 ст. 382 КПК України не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя                                                                         ОСОБА_1