Справа № 639/6465/24

Провадження № 1-кс/639/1283/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року                 м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024221210000954 від 27.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024221210000954 від 27.09.2024.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у проваджені СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221210000954 від 27.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2024 приблизно о 15 годині за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 1-А ОСОБА_4 повторно шахрайським шляхом заволодів велосипедом, належним ОСОБА_5

27.09.2024 в якості потерпілого було допитано ОСОБА_5 , який пояснив, що 26.09.2024 він перебував разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 біля бару «Мартекс», приблизно о 15 годині до них підійшов раніше незнайомий чоловік, який попрохав проїхатися на велосипеді, потерпілий був не проти та дав проїхатися. Через деякий час чоловік приїхав та згодом попрохав ще прокатитися, однак вже не повернувся. Після чого, потерпілий подзвонив на лінію «102» та написав заяву по даному факту.

Свідок ОСОБА_6 надав аналогічні покази.

30.09.2024 до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області звернувся ОСОБА_4 , та пояснив, що 26.09.2024 він заволодів велосипедом та має намір його повернути.

30.09.2024 у період часу з 10 години 20 хвилин по 10 годину 24 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: двоколісний велосипед марки «MC Kenzic» сріблястого кольору з пошкодженням ЛФП по всій площі.

Власник вилученого майна є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_1 .

У зв`язку із вище наведеним, вилучені предмети мають безпосереднє значення для встановлення обставин події. Є гостра необхідність у дослідженні кожного із них в умовах експертних установ з метою подальшого доказування у кримінальному провадження та встановленню особи винної у скоєні злочину.

Повернення вилучених речей може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених речей може бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 30.09.2024 вищевказаний предмет, а саме: двоколісний велосипед марки «MC Kenzic» сріблястого кольору з пошкодженням ЛФП по всій площі, було визнано речовими доказами.

Отже, підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки, їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та унеможливить проведення судових експертиз по кримінальному провадженню.

Тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що вказано у ст. 170 КПК України.                

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явилася, звернулася із заявою, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити.

Власник майна – ОСОБА_5 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився. Звернувся до слідчого судді з заявою, в якій зазначив, що проти накладення арешту на його майно не заперечує, просить розгляд клопотання проводити без його участі.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Наразі триває досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесено в ЄРДР за № 12024221210000954 від 27.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яким встановлено, що 26.09.2024 приблизно о 15 годині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 повторно шахрайським шляхом заволодів велосипедом, належним ОСОБА_5

27.09.2024 в якості потерпілого було допитано ОСОБА_5 , який пояснив, що 26.09.2024 він перебував разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 біля бару «Мартекс», приблизно о 15 годині до них підійшов раніше незнайомий чоловік, який попрохав проїхатися на велосипеді, потерпілий був не проти та дав проїхатися. Через деякий час чоловік приїхав та згодом попрохав ще прокатитися, однак вже не повернувся. Після чого, потерпілий подзвонив на лінію «102» та написав заяву по даному факту. Свідок ОСОБА_6 надав аналогічні покази.

30.09.2024 до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області звернувся ОСОБА_4 , та пояснив, що 26.09.2024 він заволодів велосипедом та має намір його повернути.

30.09.2024 у період часу з 10 години 20 хвилин по 10 годину 24 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: двоколісний велосипед марки «MCKenzic» сріблястого кольору з пошкодженням ЛФП по всій площі.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 30.09.2024 вищевказаний предмет, а саме: двоколісний велосипед марки «MC Kenzic» сріблястого кольору з пошкодженням ЛФП по всій площі, було визнано речовими доказами.

Власник вилученого майна є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_1 .

Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам. Накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв`язку з чим клопотання прокурора про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024221210000954 від 27.09.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що вилучене 30.09.2024 під час проведення огляду місця події в період часу з 10 год. 20 хв. по 10 год. 24 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: двоколісний велосипед марки «MC Kenzic» сріблястого кольору з пошкодженням ЛФП по всій площі, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя         ОСОБА_1