Справа № 298/1739/24

Номер провадження 3/298/1166/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року                                                         смт. Великий Березний

       Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, уродженку смт. Великий Березний Закарпатської області, проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143191

від 30 липня 2024 гр. України ОСОБА_1 30 липня 2024 року о 17 год. 20 хв. на околиці населеного пункту Щербин, Ужгородського району Закарпатської області на відстані 300 метрів до лінії державного кордону на напрямку 180 прикордонного знаку була виявлена та затримана під час спроби незаконного перетинання державного кордону, в пішому порядку в складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 з України в Республіку Польща поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушила вимоги ст.ст. 9,12 Закону України “Про державний кордон” від 04.11.1991 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за що передбачена за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення згідно поданої нею заяви на отримання електронних повісток.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначає, що повідомлена про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Свою провину визнає, обіцяє такого більше не повториться та просить розглянути справу про адміністративне правопорушення без її участі у зв`язку із неможливістю прибути до суду, тому що перебуває у відрядженні.

Суддя зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143191, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останньої про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи.

При цьому за змістом ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

Відтак суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , чи винна вона у вчиненні такого і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.

Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, в пішому порядку поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Республіку Польща, в умовах воєнного стану в складі групи осіб, і такі її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи, спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу у особи, що перетинає такий кордон, спрямований на те, щоб його перетнути.

Разом з цим, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано жодної вчиненої нею дії, яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Так, наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Республіку Польща поза межами пунктів пропуску в пішому порядку в умовах воєнного стану в складі групи осіб, без зазначення, в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби в пішому порядку, є неконкретним формулюванням обвинувачення.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 30 липня 2024 року; копію протоколу про адміністративне затримання від 30 липня 2024 року на гр. ОСОБА_2 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2024 року стосовно ОСОБА_2 ; копія паспорта громадянки України ОСОБА_1 ; пояснення помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - начальника кінологічного відділення ОСОБА_3 від 30.07.2024; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 20.00 29.07.2024 року по 20.00 30.07.2024 року; фототаблицю затриманння 2-х гр. України; довідку про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , доказів не дає підстав для беззаперечного висновку у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Жодних доказів, які б могли прямо чи опосередковано вказувати на наявність ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.

Так, суддя критично оцінює такі докази, як пояснення помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »-начальник кінологічного відділення ОСОБА_3 від 30.07.2024; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 20.00 29.07.2024 року по 20.00 30.07.2024 року, оскільки такі не можна вважати об`єктивними.

Що стосується протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 30.07.2024, то таким може підтверджуватися лише сам факт затримання вказаної особи.

При цьому суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 була затримана в світлий час доби, є місцевою жителькою. Будь-яких пояснень ОСОБА_1 по справі не надавала. Також до матеріалів справи не надано будь яких доказів, щоб підтверджували обставини які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять відомостей про виявлення в ОСОБА_1 речей чи документів, які б могли свідчити про її намір незаконно перетнути державний кордон України, а також фото чи відеодокази вчинення нею адміністративного правопорушення, за фактом якого складено протокол.

Також, до матеріалів навіть не долучено відповідних документів на підтвердження належності місця затримання особи до контрольованого прикордонного району.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про наявність в її діях складу вказаного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 247, 283, КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Великоберезнянський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя                                                                        Ротмістренко О.В.